Під Китай чи під Росію: чому для Африки помилка знову обирати ядерну наддержаву-покровителя

На тлі галасу, перебільшень і надмірно завищених очікувань саміт БРІКС ще до його початку забив вражаючий автогол.

Це перший саміт, на якому лідеру однієї з країн-засновників не дозволили бути присутнім особисто через загрозу ордеру на арешт Міжнародного кримінального суду (МКС) за ймовірні військові злочини, пов'язані з конфліктом в Україні.

Південна Африка, яка підписала Римський статут, що регулює договір МКС, який був ратифікований парламентом і закріплений у Конституції, зобов'язана заарештувати президента Росії Володимира Путіна, який із цієї причини буде присутній лише через Zoom.

Блоки приходять і йдуть. Деякі зберігаються довше, ніж інші; деякі просто слабшають через явну нездатність виправдати нереалістичні очікування; а деякі залишаються на звалищі історії. Що стосується зусиль країн, що розвиваються, то поіменний список їхніх спілок вражає — Рух неприєднання (РН), Секретаріат співробітництва Південь-Південь, Третій світ/Південь і так далі.

Останнім втіленням є Глобальний Південь, концепція, яка, як і її дзеркало Глобальної Півночі, настільки ж демографічно і геополітично непослідовна, наскільки й ефективна.

Той факт, що країни, які розвиваються, Бразилії, Індії та Південної Африки зараз об'єднуються навколо двох ядерних наддержав, Росії та Китаю, обох із жорстокою імперською історією, схожою на історію США, Європи та Великої Британії, маскуючись під рівних партнерів у розвитку й прагненні створити так званий Новий Світовий Порядок, являє собою глузування над заявленими й успадкованими амбіціями попередника — Руху неприєднання та подібних до нього, згідно з якими, країни, що розвиваються, мають самі визначати свою долю у біполярному світі після Другої світової вiйни. Тобто, його суттю було — протиставлення клубу демократичних націй тоталітарному комуністичному блоку.

У цьому полягає фундаментальна дихотомія і дилема блоку БРІКС для країн, що розвиваються, як існуючих, так і претендентів — за чутками, зараз налічується понад 40 країн, які намагаються приєднатися до "матері всіх блоків".

Замість того, щоб викувати цей священний Грааль доморощеного, заснованого на цінностях африканського, азіатського або латиноамериканського шляху до процвітання, соціальної переваги та гідності, історія повторюється — країни, що розвиваються, відкрито стають на бік того чи іншого протагоніста біполярної наддержави.

Немає нічого поганого у формуванні нових силових блоків і навіть моделей з амбіціями створення Нового Світового Порядку. Ми чекаємо, затамувавши подих, що БРІКС 2023 розкриє, особливо в плані конкретних амбіцій, а не в загальній риториці; її модель фінансування, гаранта останньої інстанції; ефективний моніторинг; і обмеження цих амбіцій.

Марно спекулювати про розширення БРІКС, до засновників якого, до речі, не належить Південна Африка; як і про широко розрекламоване введення нової валюти БРІКС, яка, імовірно, підтримується або російським рублем, або китайським юанем (у спробі зменшити домінування долара США в ролі міжнародної валюти в торгівлі, інвестиціях та інфраструктурі). Лише кілька днів тому Джим О'Ніл, колишній економіст Goldman Sachs, автор терміну БРІК у 2001 році (ПАР тоді не запросили як члена-засновника), в інтерв'ю журналу Fortune відкинув ідею створення валюти БРІКС, назвавши її "сміховинною".

Чого в БРІКС не видно, так це принципу "primus inter pares" — що всі держави-члени є першими серед рівних. Особливо якщо у вас є дві наддержави, які ведуть уперед інших — Росія і Китай є затятими прихильниками, якщо не підписаними членами Глобального Півдня. Цікаво, що Департамент міжнародних відносин і співробітництва ПАР назвав п'ятірку БРІКС "групою найбільших економік, що розвиваються". Це ніби Святий Грааль Нового Світового Порядку, який зрівняє становище країн, що розвиваються, зі становищем розвинених країн — вважається, що цей Грааль цілком досяжний, а БРІКС принесе незліченне процвітання і справедливість в умовах міжнародної торгівлі та інвестицій, за які країни, що розвиваються, справедливо виступали протягом багатьох років.

Країни, що розвиваються, стикаються з трьома моральними двозначностями у своїх геополітичних стратегіях. Наприклад, уряд ПАР недвозначно засудив липневий військовий переворот у Нігері, закликавши до "відновлення конституційного правління" і "демократичного порядку в Нігері". І тим не менш, цей самий уряд досі кидає виклик священній Конституції країни, відмовляючись назвати російське вторгнення в Україну тим, що воно є, а також засудити незалежно задокументовані порушення Китаєм прав людини щодо уйгурського населення в Сіньцзяні.

Як це може бути моральною основою Нового Світового Порядку?

Сам моральний релятивізм позиції Преторії різко контрастує із закріпленим у Конституції принципом просування цінностей демократії, свободи, справедливості та процвітання для всіх.

Чи повернеться команда Рамафоси до моральних принципів Мадіби, хоча б змалювавши ці двозначності на саміті?

Жодні розмови про розвиток міжнародного співробітництва, енергетичну безпеку, стимулювання торгівлі, припливу інвестицій і співробітництва, що очікуються на саміті, не можуть відхилитися від цих реалій, особливо для країни, яка лише нещодавно вийшла з багатовікового імперіалістичного, колоніального правління та расистського пригноблення.

Південна Африка може зіграти важливу роль у БРІКС як моральна сила добра завдяки стійкій політичній переконаності в підтримці демократичних цінностей, свободи преси та викорінення бідності й нерівності на основі принципів вільної та справедливої торгівлі та інвестицій у глобальні угоди та договори.

На частку країн БРІКС у сукупності припадає близько 42% населення світу, 27% світового ВВП і 20% міжнародної торгівлі. На частку країн БРІКС 2022 року припадало 21% світової торгівлі Південної Африки, з яких на частку Китаю — близько 15% або 556 млрд рандів, а на Індію — 6% або 225 млрд рандів 2022 року.

Завдання полягає в тому, як збалансувати економічні вигоди з моральною впевненістю, що ґрунтується на людяності та демократичних цінностях!

Джерело