Росіяни відступають у напрямку Бердянська: чому саме тут ЗС РФ доводиться найважче

На Бердянському напрямку противник почав відведення своїх підрозділів на рубіж с. Приютне – с. Завітне Бажання, ведучи вперті ар’єргардні бої. Підрозділи 394-го мотострілецького полку (мсп) і 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) уже відійшли з району Рівнопільських ставків і поступово відходять ще південніше. Отже, на Бердянському напрямку встановлються нова ситуація. Питання утримання с. Приютне стає для противника "тактично важливою" справою найближчих днів.

Мабуть, варто пояснити. Ключовою рокадною комунікацією противника в смузі наступу українських військ на Бердянському напрямку є дорога, яка веде з району с. Новозлатопіль до с. Новомайорське через с. Любимівка, с. Орлинське, с. Старомлинівка, с. Керменчик. По-суті, саме на всій протяжності цієї дороги й наступають українські війска, ключовим вузлом цієї комунікації є с. Старомлинівка, яка розташована на перетині цієї дороги й доріг, які ведуть на північ, у бік с. Старомайорське та с. Урожайне, а також на південь у бік с. Новопетреківка.

Зрозуміло, що противник триматиметься за цей вузол за будь-яку ціну. Зокрема, противник обладнав досить потужні батальйонні райони оборони в межах смуг оборони полкового рівня, облаштованих противником на "кінцях" цієї рокади — у районі с. Новозлатопіль і в районі с. Новомайорське. Ті підрозділи, які зараз противник відводить на рубіж с. Приютне – с.Завітне Бажання, якраз і повинні прикрити з півночі західний відрізок цієї рокади в зоні відповідальності 5-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, а східний відрізок — сфера відповвідальності частини та з’єднання 36-ї ЗВА противника.

Зрозуміло, що основні зусилля противник концентруватиме саме за віссю головної дирекції української офензиви, а саме в районі с. Старомлинівка та прилеглої до неї західніше й східніше місцевості. Однак у цьому плані дуже показовим є два факти, пов’язані із цією обставиною: для флангових районів смуги наступу ЗСУ противник, очевидно, також виділяє досить значні сили та засоби, і одну з провідних ролей у "подіях на флангах" відіграють підрозділи морської піхоти ЗС РФ. Зокрема:

• район Новозлатопіль — Вишневе — Степове — Новоукраїнське обороняється 143 мсп 127-ї мотострілецької дивізії (мсд) 5-ї ЗВА, підсилений підрозділами 336-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП) Балтійського флоту;
• на рубежі с. Новомайорське – с. Шевченко розгорнулися підрозділи 40-ї обр МП Тихоокеанського флоту ЗС РФ, які підтримуються підрозділами 36-ї омсбр 29-ї ЗВА та 1466-м мсп ТрО.

Але загалом у сенсі можливостей противника утримати за собою два ключові пункти на Бердянському напрямку (с. Старомлинівка та с. Керменчик), аби не дати можливості передовим підрозділам ЗСУ вийти до першої позиції головного рубежу оборони противника, варто розглянути, як саме влаштоване оперативне шикування військ (сил) противника в смугах дії двох їхніх ЗВА – 5-ї та 36-ї.

Тож у першому ешелоні (лінії), із заходу на схід діють:

• 143-й мсп;
• 394-й мсп;
• 60-а омсбр;
• 247-й дшп (десантно-штурмовий полк);
• 11-й (він же 114-й) мсп (так, "дети лейтенанта Ходаковского");
• 37-а омсбр;
• 131-й стрілецький полк (сп) 1-го АК;
• 40-а обр МП.

У другому ешелоні розгорнуті підрозділи:

• 336-ї обр МП;
• 136-ї омсбр;
• 218-го танкового полку (тп);
• 34-ї омсбр;
• 5-ї окремої танкової бригади (отбр);
• 1466-го мсп ТрО.

Усе це підтримується, окрім штатних артзасобів полкового, бригадного й дивізійного рівня, ще й двома окремими артилерійськими бригадами армійського рівня — 305-ою та 30-ою… відповідно, зі складу 5-ї та 36-ї ЗВА.

Тобто можемо констатувати.

На відміну від Токмацького напрямку, де українські війська наступають на порівняно вузькому фронті, тут ЗСУ діють значно ширше. Що, зі свого боку, примушує противника до певних дій, зокрема:

• він так чи інакше вимушений частину резервів оперативного рівня спрямовувати саме у флангові райони основної дирекції українського наступу, що об’єктивно зменшує щільність бойових порядків його частин і з’єднань, власне, за головною дирекцією. Це, до речі, вже зіграло із противником злий жарт у районі с. Урожайне, де йому в найвідповідальніший момент просто не вистачило резервів;
• ба більше, частину резервів він вимушений притримувати (наприклад, 5-ту отбр, 34-ту омсбр чи 336-ту обр МП), бо йому заздалегідь просто невідомо, яка саме з ділянок у смузі наступу ЗСУ наразі є місцем докладання основних зусиль українського угруповання. Адже його командування за рахунок високої мобільності своїх частин і з’єднань постійно їх міняє;
• нарощування розмаху українського наступу на цьому напрямку за рахунок розширення смуги наступу призводить до того, що в командування противника зростає кількість ділянок і напрямків, які "вкрай" потрібно прикрити. У цьому сенсі історії із рубежом Приютне – Новозлатопіль і Новодонецьким є дуже показовими. Лише перші ознаки активності ЗСУ південніше за Рівнопілля примусили противника відходити з останнього та призвели до виходу передових підрозділів ЗСУ до північних околиць с. Приютне. Адже тоді, коли ще йшли бої за с. Старомайорське, будь-яке просування ЗСУ за напрямком Приютне – Володине загрожувало розвалом лівого флангу цієї тактичної групи противника, яка ще оборонялася в районі с. Старомайрське. Тож командуванню противника довелося тоді терміново реагувати на цю "перспективу". І заради справедливості треба сказати, що йому це тоді вдалося й було ним зроблено достатньо оперативно (у сенсі, швидко);
• й останнє, але найголовніше — розширення розмаху наступу ЗСУ на Бердянському напрямку дає можливість українському командуванню (звісно, за наявності достатнього обсягу сил і засобів) активніше використовувати так звані обходи й охоплення. Принаймні ймовірність появи таких можливостей у нього стає значно більшою, ніж на Токмацькому напрямку, де по суті ЗСУ ще донедавна проламували оборону противника в досить вузькій смузі та почали активно діяти у флангових районах лише нещодавно. І на це противнику також доводиться звертати увагу, мабуть, під час перечитування на дозвіллі мемуарів німецьких генералів часів Другої світової війни, де вони особливо виділяли роль і місце саме флангів під час організації, планування та проведення тих чи інших операцій.

Джерело