Розділи
Матеріали

Кінець зернової угоди, удари ЗС РФ по портах. Чи загрожує Україні втрата експорту і валюти

"Експорт товарів у липні впав до найгіршого значення з початку повномасштабної війни. В таких умовах надходження зовнішньої фінансової підтримки залишається головним стабілізуючим фактором платіжного балансу, зростання міжнародних резервів та втримання валютної стабільності". Думка

Фото: Getty Images | Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами у липні погіршився до 2,84 млрд. дол. Це другий найгірший показник з початку великої війни

За даними НБУ, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами у липні погіршився до 2,84 млрд. дол. Це другий найгірший показник з початку великої війни. Показник товарного експорту скоротився до 2,22 млрд. дол. Це – найгірший показник з початку повномасштабного вторгнення. Причини погіршення – очевидні: вихід Росії з зернової угоди, після чого російські терористи почали активно обстрілювати портову інфраструктуру, включаючи порти Придунав’я, та торгівельне ембарго на нашу основну агропродукцію сусідніми країнами ЄС.

Після втрати значної частини металургійних активів, Україна, як ніколи, зараз залежна від експорту аграрної продукції, яка разом із продовольством сягає 63% всього експорту. Водночас, у липні експорт "аграрки" скоротився до 1,29 млрд. дол. Це – на чверть менше, ніж у середньому за 2-й квартал і на 40% менше, ніж у 1-му кварталі цього року.

Відтік валюти по торгівельним операціям продовжує покриватись із запасом, насамперед, значними надходженнями міжнародної допомоги

В той же час, імпорт товарів продовжує активно відновлюватись, реагуючи на пожвавлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту. З початку 2023 року середньомісячні обсяги імпорту товарів перевищують 5 млрд. дол., що майже відповідає довоєнним показникам. В структурі товарного імпорту найбільшезросли поставки машин, устаткування, транспортних засобів та обладнання (+2,67 млрд.дол. за 7 місяців 2023 року проти аналогічного періоду минулого року), на які припадає майже 30% всього імпорту.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень — липень 2023 року склало 14,8 млрд.дол.

Падіння експорту агропродукції боляче б'є по платіжному балансу України
Фото: Відкриті джерела

Щодо послуг, у липні також маємо невелике збільшення негативного сальдо торгівлі порівняно із двома попередніми місяцями. Утім починаючи з 2-го кварталу цього року ситуація у цій частині платіжного балансу суттєво покращилась. Це відбулось, насамперед, за рахунок зменшення витрат українських резидентів, в т.ч. вимушених мігрантів, за кордоном, що обліковуються за категоріями "подорожі" і є найбільшою статтею імпорту послуг. Щодо найбільшої статті експорту послуг – IT– то у липні вони були на 3% більшими ніж рік тому. Утім за 7 місяців з початку року експорт комп’ютерних послуг відстає на 8% (0,35 млрд. дол.) від аналогічного періоду 2022 року.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі послугами за січень — липень 2023 року склало 5,7 млрд. дол.

Отже, липень зафіксував збереження тенденцій у погіршенні зовнішньо-торгівельного балансу, що триває останні 4 місяці. Утім, відтік валюти по торгівельним операціям продовжує покриватись із запасом, насамперед, значними надходженнями міжнародної допомоги.

Надходження зовнішньої фінансової підтримки залишається головним стабілізуючим фактором втримання валютної стабільності

За перші 7 місяців 2023 року на фінансування бюджету Україна залучила із зовнішніх джерел (кредити + гранти) 28,1 млрд. дол. (в т.ч. у липні 4,45 млрд. дол.), тоді як виплати за зовнішнім боргом були незначними. Ці кошти разом із надходженнями від оплати праці від нерезидентів (за 7 місяців сальдо +6,9 млрд.дол.) є основним джерелом, що дозволили компенсувати:

  • "мінус" 20,5 млрд. дол. зовнішньоторговельного дефіциту,
  • "мінус" 3,2 млрд. дол. дефіциту за фінансовими операціями приватного сектору.

Як результат, додатне сальдо платіжного балансу у липні склало +2,58 млрд. дол., за 7 місяців 2023 року + 10,4 млрд. дол. (проти "мінус" 8,4 млрд. дол. за аналогічний період минулого року).

Міжнародні резерви (разом із кредитом МВФ) від початку року зросли на 13,2 млрд. дол. до рекордних 41,7 млрд. дол.

Тиск на платіжний баланс залишається значним. Через російську агресію, окупацію частини територій, щоденні руйнування, втрату активів, ускладнену логістику, ембарго на увезення сільгосппродукції сусідніми країнами, зовнішньоторговельне сальдо погіршилось до історично рекордних рівнів. Експорт товарів у липні впав до найгіршого значення з початку повномасштабної війни.

Дефіцит на боці торгівлі товарами продовжує розширюватись. Відплив валюти за операціями приватного сектору, хоча і суттєво зменшився проти минулого року, продовжує вимивати валюту, насамперед через збільшення валютної готівки позабанківською системою.

Допоки триває війна, для підтримки платіжного балансу найближчим часом критично важливим буде завершення всіх процедур для резервування і гарантування фінансової допомоги донорами на 2024 рік

В таких умовах надходження зовнішньої фінансової підтримки залишається головним стабілізуючим фактором платіжного балансу, зростання міжнародних резервів та втримання валютної стабільності. Допоки триває війна, для підтримки платіжного балансу найближчим часом критично важливим буде завершення всіх процедур для резервування і гарантування фінансової допомоги донорами на 2024 рік, проведення нових раундів реструктуризації комерційної частини зовнішнього держборгу і заборгованості перед країнами Паризького клубу, збільшення багатоканальної підтримки експортерів і подальшу розбудову логістики у напрямку західного кордону, ухвалення виважених рішень щодо валютної лібералізації операцій за фінансовим рахунком.