США потрібний мир, а не визволення України. Чому в американців та українців — різні цілі
США не має на меті звільнити всю територію України — це лише наша мета, наголошує аналітик Анатолій Амелін. У США мета дещо iнша — не пустити Росію далі до Європи, повернути стабільність у регіон і припинити людські жертви.
В чому ключова відмінність наших цілей із США щодо війни в Україні?
Коротка рефлексія після багатьох зустрічей у США…
Для США війна в Україні, на жаль, — один із багатьох конфліктів на глобальній карті. Але роль України має специфіку — це ворота до Європи та стабільність усього регіону.
Тому головне завдання — не пустити Росію до Європи.
Важливо зрозуміти, що США не має на меті звільнити всю територію України. Це лише наша мета.
У США є мета — не пустити Росію далі до Європи, повернути стабільність у регіон і припинити людські жертви.
Це ключова відмінність наших позицій.
Додаткові (але не основні) цілі США:
- енергетична безпека регіону (без Росії);
- продовольча безпека (без Росії).
Крім того, війна в Україні знову повернула Америці максимальний вплив у світі, плюс перезавантаження НАТО, плюс величезні замовлення оборонному комплексу, що підтримало американську економіку та робочі місця.
Ну і для американських еліт важливо відповідати очікуванням свого електорату та мати повістку "миротворців" на наступних президентських виборах у листопаді 2024. Миротворцем можна стати, лише припинивши війну — і тут є 2 сценарії:
- Допомогти Україні перемогти у війні (другу армію світу), у чому американці відверто дуже сумніваються.
- Змусити сторони підписати "мирну угоду" (умови не важливі, важливий сам факт).
І за другим сценарієм нас ведуть.
Підтвердженням цього сценарію є повідомлення в американських ЗМІ, що конфлікт в Україні триватиме 7-8 років. А вибори вже за рік…
Отже, наша перемога, звільнення України — це лише наша мотивація та мета, що потребує інших підходів до забезпечення країни ресурсами, озброєнням та "нової економічної політики воєнного часу".
Питання збільшення підтримки США лежить у площині зміни цілей та мотивації Штатів в Україні. А це можливо при перезавантаженні наших відносин, що ґрунтується на прояві нами суб'єктної позиції та перехід у формат взаємовигідних регіональних проєктів.
Але наскільки ми готові до цього?
Наскільки ми готові мислити та діяти стратегічно?
Наскільки ми ментально готові перейти з позиції жертви у позицію партнера, хоч і молодшого?
Це питання…