Більше не аутсайдер. Як рейтинг Фрейзера оцінив економічну свободу України
Авторитетний канадський Інститут Фрейзера помітно підняв Україну у рейтингу економічної свободи. Народний депутат Олексій Леонов вважає це свідченням того, що жодної кризи в нас не спостерiгається
Маємо гарну новину: канадський Інститут Фрейзера оновив свій рейтинг "Економічна свобода у світі" (Economic Freedom Index), згідно з яким Україна вперше вийшла з групи аутсайдерів, економічно невільних країн. За підсумками 2021 року, Україна посіла у Рейтингу 112-те місце зі 165 юрисдикцій, що беруть у ньому участь. Результат — 6,17 бала з 10 можливих, для порівняння: лідер Сінгапур отримав — 8,56. Наразі Україна перебуває в групі, куди увійшли також Китай, Індія, Бразилія та Туреччина.
Звісно, як і будь-який інший, рейтинг Інституту Фрейзера є доволі умовним. Ба, більше — у вересні 2021 року Світовий банк взагалі оголосив, що більше не буде публікувати звіт Doing Business про стан та умови ведення бізнесу в різних країнах. Причиною стали недоліки у методології. Таке рішення фактично стало визнанням, що навіть використовуючи значні масиви даних, наданих цілою мережею партнерських установ, достеменно вирахувати бали свободи економіки все ж таки складно.
Але, на мою думку, заслуговує оцінки не стільки місце чи бали, щодо яких можна сперечатись, а власне — символічність виходу України з групи економічно невільних країн. Незважаючи на весь наявний скептицизм щодо рейтингів, провідні держави, міжнародні установи та приватні компанії все ж таки орієнтуються на них, ухвалюючи рішення про інвестування в економіку тієї чи іншої країни. При цьому сам факт переходу, який зафіксувала іноземна інституція, яка входить до глобальної мережі з 80 аналітичних центрів, дає підстави поставити під сумнів катастрофічні оцінки щодо стану та перспектив розвитку нашої економіки. І поглянути на економічну ситуацію та наші здобутки під трохи іншим кутом.
Зрозуміло, що російська агресія внесе свої корективи в рейтинг, але загальний висновок все ж таки залишиться незмінним — Україна, хоч і повільно, проте, впевнено рухається у правильному напрямку. У бік більшої економічної свободи та зменшення розмірів державного сектору. Навіть в умовах війни.
Ми продовжуємо приватизацію, що не всім подобається. Але ж чим меншою є присутність держави в економічних процесах, тим економіка країни стає вільнішою та ефективнішою. На шляху до повної європейської інтеграції Україна продовжує реформування правової системи. Акцент робиться на гарантіях захисту права власності, що є надзвичайно важливим чинником залучення іноземних інвестицій. Свобода міжнародної торгівлі страждає через війну, але, знову-таки, рух до ЄС дозволяє Україні покращувати ці позиції.
Війна також негативно впливає на показник надійності грошей через інфляцію, якій за умов масштабної агресії, постійних обстрілів та масовій релокації виробництв та трудових ресурсів запобігти важко. Але робота ведеться й за цим напрямком. Україні вдається уникати гіперінфляції, що є показником грамотної монетарної політики.
Незважаючи на величезні видатки на оборону, закриття певних даних, валютні обмеження українська економіка не тільки продемонструвала високу здатність до виживання. Вона показує зростання, за консервативним прогнозом ми можемо тримати зростання ВВП за підсумками 2023 року на рівні 2,8%, а за оптимістичними — до 5%.
Нарешті, ще одним з ключових показників вільної економіки є дерегуляція підприємницької діяльності. Позбуваючись впливу "старих олігархів", українська влада у своїй економічній політиці свідомо робить ставку на малий та середній бізнес. Саме завдяки цьому сегменту бізнесу Україні вдалося уникнути колапсу у перші місяці війни. Тепер завдання влади полягає у подальшому прибиранні обмежень у тих сферах, що не загрожують національній безпеці.
Так, що ми маємо у "сухому залишку"? З одного боку, позитивний сигнал приватним інвесторам. І це дуже важливо, бо повоєнне відновлення буде неможливим тільки коштом міжнародної допомоги. Необхідно залучати гроші приватних інвесторів. А, з іншого боку, черговий блок завдань для влади щодо подальших реформ у сфері економіки. Причому над більшістю з них влада вже працює в процесі підготовки до початку перемовин щодо вступу до ЄС. Тобто, за всіма ознаками ми маємо досить ґрунтовні підстави для стриманого оптимізму.
Тож, віримо у себе, допомагаємо ЗСУ, наближаємо Перемогу!