В Україну повірили, як в Ізраїль чи Корею. Як слід сприймати рекомендації від США

Стосовно списку реформ, який передали з Посольства США українським урядовим функціонерам.

Чому я радий, на що очікую та від чого здивувався. Зараз без зради, хайпу та політизації. Це все буде, але пізніше.

Документ справжній, це вже підтвердило Посольство США, також цей документ направлений усім міжнародним донорам України. Водночас Посольство США наголосило, що це пропозиції до обговорення, а не ультиматум. Я там у тексті ще на власному прикладі доведу, що це саме пропозиції. Багато людей сприйняли це як ультиматум через форму, в якій пропозиції подані. Але це стала форма, яка орієнтується на меморандуми МВФ, що пишуться як зобов'язання України, які ми на себе приймаємо. І тому там "Україна зробить Х за час Х", бо саме в таких формулюваннях ми й підписуємо меморандум із МВФ.

Почну з того, що вперше за багато років у такому документі немає нічого про фінансову сферу України. Це дуже висока оцінка діяльності Національного банку та його голови Андрія Пишного й Міністерства фінансів ф його голови Сергія Марченка від наших союзників. Зазвичай у таких документах завжди є тезис про підсилення незалежності Національного банку. За часів Кирила Шевченка були навіть жорсткіші тези про те що Шевченко спричинив ерозію установи і з цим треба щось робити. Також зазвичай там є про корпоративне управління в державних банках, і там насправді є питання. Але я так розумію, Білий дім не сумнівається, що за корпоративним управління в держбанках наглядатиме НБУ. І тому про системні речі у фінансах нічого нема, бо нема питань. Мої вітання командам НБУ та Мінфіну. Це величезна праця...

Стосовно іншого. Війна буде довгою, і США нарешті це зрозуміли.

Багато хто описує цей документ як "гроші в обмін на реформи", бо так сформульовано. Але в мене є дещо інша думка. США розуміють, що війна буде довгою, і документ сфокусований на тому, аби підвищити спроможність України витримати довгу війну. Це потребує прозорості державного управління, відновлення конкурсів у стратегічних держпідприємствах, розвиток Мінстратепрому й УОП, організації координації ВПК і армії, підсилення спроможності армії і, найголовніше, нашої спроможності хоча б частково фінансувати бойові дії та залучати інвестиції. Ну й відбудова на додачу.

Тобто дві частини. Забезпечення армії та залучення інвестицій.

Саме тому є армія та оборонка, ну й про національну безпеку, зокрема економічну. Державного фінансування від донорів і міжнародних інвестицій не вистачить, тому питання заходження в країну приватних інвестицій на роки стає дуже важливим. Ми повинні навчитися жити, як Ізраїль і Південна Корея, ми повинні бути спроможними залучати інвестиції навіть під загрозою ракетних ударів.

Наша армія повинна модернізуватися навіть під час війни (хоча це й дуже складно).

В армійському пакеті — реформи МО, Мінстратегпром, колишній "Укроборонпром", взаємодія ВПК і МО, стандарти НАТО.

В інвестиційному — корпоративне управління, антимонопольний, НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК, СБУ, БЕБ, суди загалом і КСУ, енергоринок, АРМА, Нацпол, Генпрокуратура, митники та прикордонники, Рахункова та сумнозвісна ДАСУ.

І один пункт на відбудову — про інспекторів.

Не дивує відсутність питань до податкової. На армію податкова не дуже впливає (напряму), а проблеми українського бізнесу в інвестиційному пакеті від американців дивно б було побачити. На думку американців, якщо податкова займатиметься фігнею, то з нею питання вирішать НАБУ та САП. А блокування податкових накладних великих інвесторів не торкнеться. Бам, пацани. Шановний український бізнесе, цю проблему доведеться вирішувати самостійно. В американців усе окей…

Хоча здається, що пунктів інвестиційних більше, пункти про армію важливіші та, на мою думку, складніші. У більшості випадків пункти інвестиційні — вони про підвищення прозорості, кадровий відбір і створення незалежності. Це можна плюс-мінус зробити за умов політичної волі або великої домовленості Офісу та Білого дому. Скандалів буде безліч. Але це можливо більш-менш за вказані строки, хоча роботи й багато.

А от впровадження стандартів НАТО — скрізь складна річ сама по собі. Як робити це в армії, яка воює, я взагалі не дуже розумію (та я й простий пацан). Налагодження горизонтальних зв’язків від ГШ і МО з Мінстратегпромом і УОП — це всього один розділ у документі, але роботи там не просто багато, а дуже багато. І строки там ну прямо впритул. Не заздрю Камишіну й Умєрову. Але дуже сподіваюсь, що в наступному такому пакеті до їхніх установ не буде питань, як до НБУ. Це потрібно й нам самим.

Загалом цей документ сигналізує, що Сполучені Штати обирають курс на довгу війну та зацікавлені в стійкій у часі Україні. Якщо когось лякає довга війна, то я вам про це сказав ще в березні 2022, для мене тут новин нема. Для мене страшніше б була відсутність пропозицій, бо це б могло свідчити якраз про втому від України та небажання займатися нами.

Хтось каже, що цей документ — це щось страшне, але я дивлюсь на це інакше.

Це, як не дивно, шлях до укріплення довіри в майбутньому. Ми не впали, це здивувало весь світ, і спочатку на нас боялися дихнути, бо цілий світ думав, що ми завалимся. І не дуже розумів, як ми встояли та витримали.

Тепер у нас вірять як у країну. Ми не Ірак, не Сирія, не Афганістан. Ми спроможні.

Тепер нам кажуть, окей це надовго, і ми віримо, що ви можете стати, як Південна Корея чи Ізраїль.

Ну, я не проти.

Нумо до справ.

Джерело

Важливо

США беруть під контроль реформи України. Як позначаться нові вимоги на судах, тарифах та фронті