"Міністерство твоєї мамки": як хамство стає нормою в спілкуванні команди Трампа із зовнішнім світом
У Білому домі та в команді Трампа взагалі утвердився особливий стиль спілкування з пресою та іншим зовнішнім світом — хамський, зневажливий. Блогер Антон Швець дивується, як американська журналістика все це терпить, і згадує аналогічні приклади з українського минулого, коли подібне не сходило з рук навіть президентам.
Міністерство твоєї мамки.
Мені от шо цікаво. "Я вам не заздрю" Яника, "дорогенька" Порошенка, "де той хлопчик?" Зеленського викликали обурення серед журналістів. Бойкоти та флешмоби.
Білий дом тупо с…ить в очі американським і не тільки журналістам, називає придурками та шуткує про "твоя мамку". Будь-яке незручне питання Трамп тупо забовтує якоюсь дикухою, або своїми фантазіями, або просто бреше. Уточнень, фактчеку і всякого такого від журналістів зазвичай не буває, бо журналісти не дуже бажають вилетіти з пула. Цінність цієї говорильні з Овального залу нульова. Що не питай, почуєш рандом, в принципі Трамп міг надиктовувати свої думки духу Генрі Пікера. Інтервʼю при цьому, в тому числі й телефонне, Трамп може дати кому завгодно за бажанням лівої пʼяти.
І тут питання виникає, а шо там по хардтолкам? По принциповості? Цеховій солідарності? По незалежності редакцій?
Ну і по нейтральності висвітлення питання є. Нафіг вона треба, якщо вас всі стібуть фар-лефт?
Ну натурально. Прессекша мамкуєт, як школьник з доти, генпрокурорша демонстративно відмовляється відповідати на питання під час слухань під присягою, голова ІСЕ каже під відео з фанящіміся трьома двома у костюмах спанчбоба — "ви бачите штурм фасіліті ІСЕ терористами Антіфа"…
Щось пробз…ілось в датському князівстві.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо