Обвал, спекуляції, гойдалки. До чого може призвести гнучкий курс валют від Нацбанку

Божевіллю хоробрих співаємо ми пісні....

НБУ відпустив гривню у вільне плавання, щоправда, назвав це "керованим гнучким курсом".

Перший раз у Нацбанку закінчилася війна в червні минулого року, коли він збільшив облікову ставку до 25%. Що в режимі фіксованого курсу було безглуздо, окрім досягнення прихованої мети — прокачати прибуток групи банків до 100 млрд грн.

Вдруге війна завершилася для НБУ в жовтні цього року, коли він повернув гнучкий курс.

Є така аксіома в монетарній політиці — неможлива трійця.

Не можна одночасно фіксувати курс, рухати облікову ставку і водночас повністю не блокувати канали руху капіталу у валюті.

Але НБУ вирішив, що можна робити всі три опції: фіксувати курс, але водночас збільшувати обліковку і залишати схеми виведення капіталу в готівку і за кордон.

Сьогодні НБУ замість повернення у формат фінансової системи воєнного часу вирішив пограти в ринок.

Дивимося на базові параметри.

Дефіцит платіжного балансу без чинника міжнародної допомоги — майже 40 млрд дол. за рік або 25% ВВП.

Імпорт зріс на 20%, експорт впав на 15% і продовжить знижуватися.

Щомісячний відтік за картками українських біженців до ЄС — приблизно 1,5 млрд дол. на місяць або 18 млрд дол. на рік. Це більше, ніж приплив грошей у країну від трудових мігрантів.

Фінансові потоки розвернулися на 180 градусів.

І ситуація не стане кращою.

Якщо до війни гранична схильність до імпорту в структурі кінцевого споживання становила 50%, то зараз: 70-80%.

Крім того, експорт просів не через курс, а внаслідок чинників війни, логістики, транспорту і заблокованих портів.

Тобто, девальвація гривні нічим не допоможе, навпаки, призведе до подорожчання імпортного споживчого кошика, насамперед палива.

У чому ж причина дій НБУ?

1. Чинник зростання добробуту в умовах війни. Якщо курс фіксований, а виплати (пенсії, зарплати) у гривні зростають, виходить, йде повільне відновлення добробуту в доларах. Але наші союзники обіцяли тримати нас на плаву, а не нарощувати добробут. Цим має зайнятися уряд, запустивши економіку. А те, що він не діє — це наші проблеми, і вони мають позначитися на курсі.
2. Чинник тієї самої міжнародної допомоги. Її стане менше, а константу в гривні за видатками бюджету потрібно забезпечити. Зробити це можна лише за допомогою корекції курсу. Наприклад, допомога просіла на 10%, гривню девальвуємо на 5%.
3. Чинник відповідальності. НБУ відповідає за фіксований курс. А якщо він стане плаваючим, у Нацбанку знову увімкнуть свою заїжджену платівку про те, що вони відповідають за стабільність гривні, розуміючи під нею інфляцію, а не курс до долара. Як це і робили у 2014-2015 роках.

Резюмую.

Не варто чекати обвалу гривні просто завтра. Але сама собою модель плаваючого курсу під час війни, прямо скажемо, ідіотська. Такого ніхто раніше не робив.

Курс стане більш рухливим, волатильним, з'являться спекулі, почнуться гойдалки.

Курс гривні — пряма похідна від обсягу зовнішньої допомоги.

Поки що на паузі допомога зі США. Навіть 5 ярдів від ЄС до саміту в Києві узгодити не змогли.

Я думаю, що гроші нам у 2024 році таки дадуть. Але їх буде менше, ніж цього року.

Крім того, гранти даватимуть менше, акцент зміститься на кредитування.

Ще одна тенденція: заміщення міждержавної допомоги кредитами міжнародних фінансових організацій, як-от МВФ. Тобто з'являться жорсткі маяки, наприклад, щодо тарифів, податків, режиму єдинників тощо.

Ритмічність зовнішнього фінансування стане гіршою, інтервали між траншами — більшими.

Можливі паузи.

Усе це позначиться на курсі.

Повторюся: катастрофи поки що не буде, але до девалу приготуватися варто.

Джерело