Розділи
Матеріали

Зеленський має стати Черчиллем. Чому Україні не потрібні вибори у воєнний час

Свого часу Британія не посоромилася скасувати вибори на весь період воєнного часу, нагадує експерт Atlantic Council Алан Райлі. Він переконаний, що Україні слід вчинити так само — аж до повної перемоги.

Фото: winstonchurchill.org | Черчилль знав шлях до перемоги — і він не лежав через вибори

Якби Вінстон Черчілль усе ще був із нами, він напевно порадив би президенту України Володимиру Зеленському ігнорувати міжнародний тиск із метою призначення виборів. Подібно до українців у 2023 році, британці в 1940 році вели війну за національне виживання. Кожного жовтня протягом п'яти років поспіль британський уряд під час війни на чолі з Вінстоном Черчиллем отримував законодавчу згоду на відтермінування запланованих виборів і продовження терміну дії чинного британського парламенту.

Причини, через які Черчілль робив це, були очевидні та багато в чому однаково застосовні й до сьогоднішньої України. У 1940 році Великобританія прагнула уникнути наслідків виборів, що відволікають і потенційно викликають розбіжності, аби зберегти національну стійкість і зосередити всю свою енергію на війні. Уряд Черчилля також визнав непрактичність проведення виборів за участю мільйонів переміщених осіб по всій країні та за її межами, і побачив, що буде практично неможливо забезпечити справедливу перевірку громадської думки в умовах, коли Великобританія піддається щоденним нападам і залучена в глобальну війну.

Відповідно до виборчого циклу мирного часу в Україні, країна мала провести парламентські вибори наприкінці 2023 року і президентські — навесні 2024 року. Однак введення воєнного стану після російського вторгнення в лютому 2022 року означає, що вибори наразі не можуть відбутися. Проте останніми місяцями деякі міжнародні чиновники та коментатори почали закликати Україну провести вибори 2024 року, стверджуючи, що це підкреслить демократичні повноваження України.

Дотримуючись тієї самої логіки, критики кажуть, що нездатність провести вибори дискредитує зусилля із зображення України як демократії, що розвивається та захищається від авторитарної Росії, послаблюючи так один із центральних наративів, що лежать в основі підтримки України Заходом. Зайве говорити, що Москва може використати будь-яку нерішучість України, щоб підігріти скептицизм щодо України в усьому демократичному світі.

Досі президент Зеленський обережно реагував на заклики до проведення виборів у воєнний час. Він вочевидь не хоче повністю відкидати цю ідею, побоюючись, що його назвуть недемократичним, але наголосив, що Україні знадобиться значна міжнародна підтримка, щоб організувати вибори в надзвичайно складних обставинах.

Логістичні перешкоди для проведення виборів в Україні під час війни величезні. Близько 20% території України нині перебуває під російською окупацією. Багато мільйонів українців живуть за межами країни як біженці, а ще мільйони — переміщені всередині країни. Створення списку виборців, що заслуговує на довіру, потребуватиме щонайменше значного часу та ресурсів.

Організувати нормальний виборчий процес в умовах воєнного часу навряд чи можливо
Фото: УНІАН

Настільки ж величезні й проблеми безпеки, порушені загальнонаціональною виборчою кампанією на тлі російського вторгнення, що триває. Як солдати, які воюють на передовій, могли б ефективно брати участь у цій кампанії? Чи можуть політики проводити публічні збори або передвиборчі мітинги, не побоюючись стати об'єктом російських авіаударів? За винятком Києва, більшість українських міст мають лише обмежену протиповітряну оборону. Перспектива проведення будь-якого громадського зібрання в таких умовах ховає в собі небезпеку.

Багато проблем безпеки, пов'язаних із передвиборчими зборами, однаковою мірою застосовні й до виборчих дільниць у день виборів. Один-єдиний напад Росії на виборчу дільницю під час голосування може легко призвести до загибелі десятків людей. Послужний список Росії в бомбардуваннях цивільних об'єктів і громадських зібрань під час нинішньої війни означає, що немає жодних сумнівів у тому, що Кремль прагнутиме атакувати події, пов'язані з виборами.

Також корисно засумніватися в розумності піддавати країну періоду інтенсивної внутрішньополітичної конкуренції на тлі війни за національне виживання. Як можна зберегти національну єдність під час тримісячної виборчої кампанії?

Очевидно, що для вирішення деяких із цих проблем можна знайти технічні інновації. Можливо, Україна могла б використовувати цифрові рішення як для агітації, так і для голосування. Однак у кінцевому підсумку аргументи проти проведення виборів переконливі, якщо не абсолютні. Будь-яка спроба організувати українські вибори в сьогоднішніх умовах воєнного часу була б глибоко непрактичною та небезпечною. Мільйони біженців, переміщених осіб, військовослужбовців і тих, хто живе в окупованих Росією регіонах України, потенційно не зможуть голосувати. Це було б небезпечним і сумнівним проявом демократії.

Хоча дехто на Заході, схоже, вважає, що проведення виборів в Україні під час війни — це гарна ідея, британський уряд 1940 року, звісно, з цим не погодився б. Одним із найразючіших аспектів дебатів у британському парламенті під час Другої світової війни щодо перенесення запланованих виборів було те, що дебатів майже не було взагалі.

Відсутність дебатів підкреслюється тим фактом, що Hansard (британський протокол парламентських дебатів), схоже, зафіксував тільки один випадок, коли прем'єр-міністра Вінстона Черчилля за всю війну запитували про перенесення виборів. Усім була очевидна нагальна й очевидна необхідність продовження повноважень наявного парламенту до моменту розгрому нацистської Німеччини.

Українці можуть винести низку уроків із минулої британської практики під час своєї власної війни за національне виживання. Примітно, що британські політики під час Другої світової війни усвідомили, що організація виборів в умовах великої війни, швидше за все, поставить під загрозу мету перемоги. Для британців початку 1940-х років це було настільки очевидно, що парламент навряд чи вбачав необхідність обговорювати кожен із п'яти щорічних законопроєктів про продовження терміну, внесених урядом Черчилля. Варто також підкреслити, що ні в той час, ні в наступні десятиліття ніхто не намагався критикувати позицію Британії щодо виборів воєнного часу як "антидемократичну".

Коли країна втягнута у війну за національне виживання, головними пріоритетами мають бути ведення війни з максимальною енергією та підтримання національної єдності. Будь-яка спроба провести вибори в сьогоднішній Україні майже напевно відверне увагу від цих двох цілей. Важливо зазначити, що мільйони українців будуть виключені з будь-якого голосування під час війни, тоді як влада не зможе гарантувати безпеку тих, хто теоретично зможе взяти участь.

Повна непрактичність проведення виборів у військовій Україні була б одразу очевидна Черчиллю й іншим представникам його епохи. На жаль, деякі жителі Заходу, які належать до сьогоднішнього набагато комфортнішого покоління, схоже, не розуміють жахливої реальності, в якій зараз живе Україна.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело