Авдіївка — не Маріуполь. Чому Росії буде важче взяти коксохім, ніж Азовсталь

На Донецькому напрямку, в районі м. Авдіївка, очевидно, командування противника проводить тактичне перегрупування сил й засобів у частинах та з'єднаннях, які діють на напрямках його "головних зусиль". Думаю, воно не триватиме довше доби, тому найближчим часом противник відновить масовані атаки та штурмові дії на кількох напрямках і ділянках.

Декілька діб тому я написав, що, очевидно, доля Авдіївського району оборони буде вирішуватися на його південному фасі.

Однак, очевидно, противник "трохи" переглядає цю ситуацію. Дедалі більшого значення набуває саме північний фас, де для нього складається більш сприятлива ситуація.

Там, ймовірно, 114-а окрема мотострілецька бригада (ОМСБр) противника, зі складу 1-го армійського корпусу (АК), за підтримки підрозділів 15-ї ОМСБр та 277-го окремого стрілецького батальйну мобілізаційного резерву (ОСБ МР) спробують прорватися у район Авдіївського коксохімічного комбінату, а також у напрямку на с.Степове та с.Бердичі.

Противник підтягнув до своїх передових позицій в районі висоти з відміткою 230 принаймні 2 підрозділи (до роти кожний) типу "Шторм-Z" (явна ознака підготовки до інтенсивних атакувальних дій на цій ділянці), а також окремі підрозділи 109-го МСП МР 1-го АК.

Зараз командуванню противника, щодо північного фасу, доведеться вирішити певну ділему. Річ у тім, що наступати далі на порівняно широкому фронті (і на Степове, і на коксохім) для нього буде важко (це потребуватиме постійного введення у бій свіжих сил).

Водночас цілком очевидно, що у випадку взяття противником під контроль "коксохіму", для нього гостра потреба у прориві на Бердичі та Степове просто відпаде. Адже в такому разі завдання щодо виходу в район с.Орлівка (тобто, власне, на тили всього Авдіївського району оборони) можна буде виконати найкоротшим шляхом із застосуванням менших сил, ніж це було б у разі прориву "в обхід" через Степове та Бердичі.

Однак, атакувальні та штурмові дії у зоні суцільної промислової забудови — це те ще "задоволення". Згадайте, як тримався "Азов" на "Азовсталі" — й зрозумієте усі принади для атакувальних\штурмуючих військ противника в разі їхньої спроби атакувати власне Авдіївський коксохімічний комбінат.

У цьому сенсі маріупольські умови із авдіївськими навіть не порівняти. Там противник практично ізолював наші підрозділи та тримав їх в оточенні, атакуючи майже безперервно та маючи можливість обирати напрямки й ділянки для своїх атак і штурмів на власний розсуд, одночасно безперешкодно "рівняючи" територію заводу "в щебінь" авіацією та артилерією.

В районі Авдіївки цих усіх бонусів противник позбавлений, прорватися до коксохіму він наразі може лише на одному напрямку (добре відомому українському командуванню), з боку висоти з відміткою 230, його авіація та артилерія вимушені зважати на наявну в цьому районі ППО ЗСУ та їхні контрбатарейні спроможності… А безперевність атакувальних та штурмових дій у цьому разі — радше мінус, ніж плюс для противника.

Так, "вивалитися" відзразу й швидко на тили всього Авдіївського району оборони ЗСУ через Авдіївський коксохімічний комбінат (вихід на рубіж Орлівка–Ласточкине) для противника… ну-у-у ду-у-уже "заманчиво". Однак, очевидно, "пройти скрізь" його територію буде коштувати йому явно "критично дорого", якщо не "запредельно" дорого.

До речі, всі ці міркування, очевидно, відвідали голови російських комАндЬОров та начальників відповідного рівня ще декілька діб тому, про що свідчать одразу декілька речей:

• введення у напрямку с.Кам'янка–Пісочний кар'єр підрозділів свіжої 21-ї ОМСБр противника, з очевидною метою обійти "міжставкове дефіле", розташоване на північ від нього, й у такий спосіб забезпечити "з півдня" підрозділам 114-ї та 15-ї ОМСБр можливість наступати саме у бік "коксохіму"з боку "Терікону";
• вже згадане мною підтягування до переднього краю у район позиції "Терікон" зеківських "штормістів" та "мобілізаційного резерву" (противник на цьому напрямку має ще один "резервний" МСП);
• введення у бій саме на цьому напрямку 15-ї ОМСБр… причому саме на лівому фланзі смуги наступу 114-ї ОМСБр (тобто, власне, по дирекції "Терікон"–"коксохім").

Наскільки я розумію, командування противника також розраховує на те, що його угрупування, яке діє на південному фасі (за напрямком Водяне–Тоненьке та Водяне–Сєверне) — це, здебільшого, сили й засоби також 1-го АК, які підтримуються підрозділами 55-ї ОМСБр противника зі складу 41-ї загальновійськової армії (ЗВА), яку, як виявляється, також сюди пригнали з Лиманського напрямку, допоможуть північній групі… Головним чином, відтягнувши на себе частину українських тактичних та оперативних резервів. Їх останне просування у бік с.Тоненьке, як сподівається російське командування, ймовірно, за його розрахунками, таки примусить українське командування розгорнути додаткові сили на рубежі Тоненьке–Сєверне.

Думаю, коли вони це "зафіксують", тоді 114-а, 15-а та 21-а ОМСБр "різко пожвавішають" у бік Авдіївського коксохіму…

Насамкінець декілька слів про значення, яке надає "операції в районі м.Авдіївка", очевидно, російське командування та загалом військово-політичне керівництво РФ.

Аби унукнути зайвих слів з цього приводу, перерахуємо більш-менш великі формування російських військ, які ВЖЕ задіяні в ній…

• головні сили 8-ї гв.загальновійськової армії (включно із її 1-м АК майже у повному складі) та окремими частинами 20-ї та 150-ї мотострілецьких дивізій (МСД) зі складу УВ "Юг";
• головні сили 2-ї гв. загальновійськової армії зі складу УВ "Центр" (15-а, 21-а ОМСБр ВЖЕ введені у бій, 30-а, наскільки я зрозумів, або у резерві на цьому напрямку, або також найближчим часом буде введена у бій, ймовірно, на південому фасі);
• частина військ (сил) 41-ї загальновійськової армії (принаймні, її 55-а ОМСБр вже пробувала пробитися у бік с. Нетайлове);
• окремі частини 90-ї гв.танкової дивізії (тд), адже, у зведеннях про втрати ЗС РФ з'явились згадування й про цих "броварських мародерів та гвалтівників";
• ну й ціла купа "приданих" частин та з'єднань, перераховувати які — можна зглузду з'їхати…

Й вся ця шобла зібралася на одному оперативному напрямку.

А ще, у цьому контексті, можна згадати про "новосформовану" 25-у загальновійськову армію, яка зараз на Лиманському напрямку "підмінила" собою вищезазначенні об'єднання та з'єднання російських військ і 68-го АК, який південніше Донецька намагається "создать проблемы" для ЗСУ силами своєї 39-ї ОМСБр…

Очевидно, що всі вони діють згідно одного задуму (плану), про перебіг виконання якого, власне, й "заслуховував" месьє Герасимова у штабі Південного військового округу (ПдВО) в Ростові сам пуйло декілька тижнів тому… Йому зараз вкрай потрібна більш-менш значуща "перемога".

Але, зважаючи на реальний перебіг подій "під Авдіївкою" наразі, очевидно, у нашого військового командування також виникли "певні думки" з приводу всієї цієї "ситуації".

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело