Весь фронт почав рухатися. Що означає активність обох сторін під кінець жовтня

Військовий аналітик Костянтин Машовець розглядає ситуацію на південній ділянці фронту. Він бачить активізацію обох сторін практично по всьому фронту — очевидно, і ті, й інші розраховують на серйозні успіхи до кінця осені.

ЗСУ, українська армія
Фото: Генштаб ЗСУ | Жовтень на фронті

Наскільки я розумію, "у рух" прийшов майже увесь фронт. Очевидно, кожна зі сторін намагається отримати найближчим часом якісь вагомі, осяжні результати. Цікаве питання, в зв’язку з цим — а чому саме зараз такий поспіх?

Тож, сьогодні огляд — Південна операційна зона.

На Кримсько-Таврійському напрямку командування противника продовжує реалізацію комплексу заходів, пов’язаних із активністю передових підрозділів ЗСУ у заплаві р. Дніпро. Ймовірно, на відрізку між Олешками та Новою Каховкою йому доводиться мати справу не з одним, а принаймні, з двома тактичними плацдармами передових підрозділів ЗСУ. Хоча на рахунок другого, жодних офіційних повідомлень поки не було.

По рубежу с. Корсунка – с.Нові Лагері противник розгортає до 2-х повних рот типу "Шторм -Z" (це явна ознака підготовки атакуючих\штурмових дій на цій ділянці). Ймовірний напрямок – с. Корсунка — с. Кринки, вздовж прибережної дороги.

Зокрема, північніше ставків Каховського рибозаводу, за дорогою розгортаються підрозділи 144-ї окремої мотострілецької бригади противника (ОМСБР). З явним наміром також діяти у північному напрямку у бік с. Кринки. Напрямок на с. Козачі Лагері прикриває 385-й мотострілецький полк територіальних військ (мсп ТрВ).

У напрямку на Антонівський залізничний міст зведений батальйон 127-ї окремої розвідувальної бригади (ОРБР) противника спробував "зачистити" заплаву східніше о. Вчорашнє — не вийшло. Передові підрозділи ЗСУ, очевидно, продовжують утримувати позиції в районі залізничного мосту через протоку Верхня Конка.

Fullscreen

Таким чином, можемо констатувати — у противника виникли "певні труднощі" у напрямку на с. Піщанівка та с. Кринки на лівому березі р.Дніпро. Додавши до цього наявність ще одного плацдарму ЗСУ в районі Антонівського автомобільного мосту (район "Дачі"), цілком можливо констатувати: перспективи "об’єднання" цих тактичних плацдармів у щось більш вагоме – таки існують. Хоча, звісно, не зараз й не "вже завтра".

Однак, найцікавіше, що командування угрупування військ (УВ) противника "Днепр" зовсім не поспішає розгортати на цьому напрямку ЗНАЧНІ сили й засоби. Так, воно, певним чином посилює цей напрямок, головним чином — а рахунок тактичних резервів, але головну (більшу) частину своїх резервів (оперативних) тут поки не задіяло. Зокрема, полки 70-ї мсд так й не введені у бій, хоча й розгорнулися в районі с. Раденськ, с. Корсунка та с. Нова Маячка.

На Токмацькому напрямку противник, за певними даними, вже не контролює північно-західну околицю с. Новопрокопівка. Зі свого боку, підрозділи 108-го та 247-го десантно-штурмових полків (дшп) 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) намагаються утримати пару посадок на північний захід від с. Вербове, аби завадити просуванню українських військ у бік цього села з заходу.

В районі с. Новопрокопівка противник, очевидно, так й не спромігся повністю повернути собі північну частину села й тепер вимушений займати позиції в його центральній частині.

Окрім того, на ділянці вклинення передових підрозділів ЗСУ у першу позицію головного рубежу оборони противника між с. Новопрокопівка та с. Вербове, українські війська, очевидно, близько до того, аби оволодіти однією з ключових висот з відміткою 170. Хоча протягом 2-х минулих діб, противник там досить активно контратакував силами ймовірно 210-го мсп, при підтримці 1152-го мсп ТрВ. Але, максимум, чого спромігся досягти — утримати пару посадок перед польовою дорогою між с. Новопрокопівка та с. Вербове.

Fullscreen

На західному фланзі – передові підрозділи ЗСУ впритул підійшли з півночі та північного заходу до с. Нестерянка, де підрозділи 503-го мсп противника намагаються не допустити їхнього подальшого просування в обхід селища з заходу й до дороги на с. Мирне. Робити це противнику досить складно, адже ЗСУ діють не тільки власне у бік с. Нестерянка, а й у бік с. Копані, як з півночі, так й на відрізку між Нестерянкою та с. Копані. Якщо передові підрозділи ЗСУ, що діють у напрямку на с. Копані, здогадаються "різко повернути" на захід, то підрозділи 503-го мсп противника, які, власне, й обороняються у с. Нестерянка, ризикують опинитися у напівоточенні.

На Бердянському напрямку, очевидно, атаки 349-го мсп та 60-ї омсбр противника з рубежу с. Приютне – с. Завітне Бажання у загальному напрямку на північ видохлися. До верхніх ставків, південніше Новодарівки та Рівнопілля, вони не доповзли. Й навіть безпосередню загрозу своїм позиціям в районі с. Приютне — не зняли. Без введення у бій додаткових сил й засобів досягнути чогось більшого вони навряд чи будуть спроможні. Понад тим, сам сенс цих атак виглядає досить "дискусійним", адже вони ніяк не впливають на ситуацію безпосередньо у с. Завітне Бажання й мають дуже обмежений вплив на ситуацію північніше с. Приютне.

Fullscreen

Зокрема, у смузі 36-ї загальновійськової армії (ЗВА), атаки 37-ї омсбр (напрямок с. Новодонецьке — с. Золота Нива) та 40-ї обр МП у напрямку с. Шевченкове — с. Новоукраїнка також нічого "путнього" атакуючим не принесли. Розрядити ситуацію ані в районі с. Павлівка, ані по рубежу Новодонецьке-Новомайорське противнику не вдалося. Українські війська впевнено утримують передові позиції по річечкам Шайтанка та Кашлагач. При цьому, командування УВ "Восток", явно "напрочь отказывается" ввести у бій головні сили своєї 5-ї окремої танкової бригади (отбр). Наскільки я розумію – бережуть "на крайній випадок".

Ба більше, очевидно, ситуація в районі с. Микільське для противника у перспективі виглядає – "не дуже прийнятно". Особливо, з огляду на те, що відрізок між цим селом та с. Володимирівка 113-й стрілецький полк мобілізаційного резерву (сп МР) противника утримує не особливо "прочно".

Підсумуємо

Ситуація у Південній операційній зоні зараз, в оперативному сенсі, не така напружена та динамічна, як, наприклад, у Східній, де на Авдіївському, Куп’янському та Бахмутському напрямках сторони досить активно діють. Головне питання у цьому відношенні — наскільки вона здатна впливати на загальну (стратегічну) ситуацію? Адже від цієї відповіді саме й залежить сутність відповіді на питання – якими будуть кінцеві результати літньо-осінньої кампанії ЗСУ.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо
Росіяни атакують, але не просуваються. Як справи на найважливіших ділянках фронту
Росіяни атакують, але не просуваються. Як справи на найважливіших ділянках фронту