Ловіть агентів. Чому стаття в Time працює на Росію і які проблеми треба вирішити насамперед

Статтю в журналі Time не потрібно сприймати окремо від подій навколо України. В мене особисто немає ніяких сумнівів, що ця стаття з’явилась під впливом росіян. Найдорожче, що зараз є в українців, — це віра в перемогу. З патріотизмом й історичними фактами москвити зробити нічого не можуть. Тож вони вдарили по тому, що дає змогу Україні перемагати: по вірі в перемогу та по тим, хто її постійно підживлює.

Але пост не про це. У росіян реально підгорає. Вибори Путіна мають відбутись вже 17 березня 2024 року. Не знаю, в якому він там стані: підморожений, свіже охолоджений, в'ялений або прокопчений, а якщо і живий, то йому вже за 70. Тому незалежно від стану диктатора — йому на березень 2024 року можуть готувати наступника. До миру підштовхує КНР, для якої розпал третьої світової на Близькому Сході означає економічний крах. Всередині РФ також підгорає. Падає рубль, Центробанк одночасно вводить обов’язковий продаж валютного виторгу і піднімає ставку, санкції, як іржа, роз’їдають російську авіацію та суднобудування, автовиробники вже оприлюднили графік простоїв на 2024 рік… Проєкт "могутнього рубля", який мав стати регіональною валютою, перетворився на посміховисько, яке тепер заміщується бартером. Тож не дивно, що росіяни почали нервово смикати за всі доступні важелі та витрачати неофіційні резерви спецслужб:

• 93 млн доларів через криптовалюти було переведено ХАМАС для активізації терору в Ізраїлі. Проєкт успіху не досяг — ціни на нафту залишились без змін, події, навпаки, підштовхнули КНР до колективного Заходу;
• чи не вперше в сучасній історії міністр оборони (Шойгу) заговорив про мирні переговори. Взагалі-то в нормальних країнах переговорами опікується МЗС. Хоча про ще це я? То в нормальних країнах;
• на світову арену вкотре намагався виповзти Лукашенко як миротворець. Але ціна його зусиллям відома, думаю, другий раз на це ніхто не купиться. Проте без стусана з Кремля цей дід навряд чи став би пропонувати мирні ініціативи;
• шалені кошти витрачаються на агентурну мережу в Україні. Це вже яскраво видно не тільки за поведінкою окремих депутатів різних фракцій, яких традиційно пов’язують з Кремлем, а й за релокацією ресурсів у системі державних фінансів, розпорошення яких вкрай негативно вплинуло на фінансування підготовки до контрнаступу;
• погрози європейцям блокуванням коштів, які вони хочуть вивезти з РФ після того, як позбулись свого бізнесу в РФ. Насправді блокувати там нічого: на спецрахунках типу "С" накопичилось не більше 20 млрд доларів. Як порівняти з тим, що знерухомлено на Заході, — це мізер;
• врешті-решт, атака на віру Українців у перемогу в, здавалося б, солідному виданні. Можна скільки завгодно розповідати, що видання типу Time не продаються. Але те, що не можна купити за гроші, можна (на жаль) купити за великі гроші.

Отже, у сусідів підгорає, і це вже видно не тільки за новинами з фронту. Не думаю, що якась стаття вплине на ситуацію в Україні. Ніхто нікуди не втік і не здавався, коли росіяни стояли під Києвом, поготів ніхто не здасть позицій і зараз.

Проблема корупції в Україні є не найстрашнішою. По-перше, перспективи відновлення України дадуть можливість заробити всім охочим і без корупції. По-друге, весь інструментарій для боротьби з корупцією є, інформація про банківські транзакції не згорить))) прямо як рукописи письменників. Головна проблема для України — це очищення від агентурної мережі.

На жаль, саме цю проблему недооцінюють наші Західні партнери. Ми більше 20 років жили біля країни-агресора, де керував професійний розвідник. Тож немає нічого дивного, що люди, які підпорядковані Патрушеву, Наришкіну та іншим діячам, влаштовують в Україні щось на кшталт соцзмагань із саботажу, віддаляючи перемогу, розхитуючи наші відносини з партнерами та атакуючи тих, хто підживлює віру в перемогу. Зграя агентів доволі агресивно відганяє від центру ухвалення рішень тих, хто міг би їм протистояти. Не очистившись від агентів впливу росіян, ми не зможемо швидко подолати корупцію, оскільки вона для них — як вода для риб. А в прозорому і некорумпованому середовищі вони працювати не вміють.

Ось про це потрібно думати, а не про статтю в модному журналі, про яку вже наступного тижня ніхто не згадає, ймовірно, крім бухгалтера ФСБ, який буде готувати звіт про витрачені кошти на "заходи впливу" )))

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело