Розділи
Матеріали

Потрібні "жовті" тривоги. Як повернути здоровий глузд у протокол безпеки

Для того, щоб мінімізувати шкоду для країни від постійних зльотів російських "мігів", потрібно створити бюрократам якісь варіанти поведінки, пропонує економіст Сергій Фурса. Наприклад, ввести проміжну "жовту" тривогу.

Фото: УНІАН | Країна не повинна годинами сидіти в укриттях через примарну загрозу

Бюрократія проти здорового глузду.

Питання "що робити з повітряними тривогами під час польотів "мігів" — це ж питання як раз протистояння здорового глузду й бюрократії, а вже потім питання шкоди економіці, яка завдається через постійні зупинки транспорту й перерви в роботі державних установ. Бо з одного боку, є бюрократи, які намагаються мінімізувати свою відповідальність. І для бюрократа це абсолютно природньо. Бо раптом що, потім саме до нього прийде ДБР, слідчим якого потрібно виконувати план. І тому бюрократи роблять усе, щоб не нести відповідальність. І їм легше "не робити нічого, ніж робити щось, за що може прилетіти". Тобто краще зупинити роботу громадського транспорта, бо якщо прилетить у тролейбус, що їде, то це буде відповідальність конкретного бюрократа. А якщо на вулицю, де стоять люди, то це просто карма, боже провидіння чи не пощастило.

Із іншого боку, здоровий глузд вказує на ймовірності, нагадуючи, скільки разів за всю війну ми бачили пуски з цих "мігів", і натякаючи, що паралізувати всю країну через одну потенційну ракету якось тупо. Тим більше, коли це дорога ракета, і її дуже бережуть. Тим більше, що від цього страждають люди, які не можуть дібратия до місця. Сходити в магазин. Потрапити до чиновника. До того ж навіть у місті, який прикритий "патріотами" і для якого не такі й страшні ті ракети. І так, це удар по економіці. І росіяни це розуміють, влаштовуючи довгі польоти з дозаправками, впливаючи заодно й на нервову систему і так втомлених українців.

Точний розмір шкоди для економіки поки що не порахували, та й не факт, що порахують. Проте шкода точно є. І чим довше літають "міги", тим більше постає питання, що з цим треба щось робити. І всі звертають увагу на бюрократа, вказуючи йому на ймовірності. Але для бюрократа це ризик, і він ніколи не піде на кроки, які можуть створити ризики для нього особисто.

Тому такі заборони природні. Не можна звинувачувати бюрократа в тому, що він бюрократ. Треба змінювати політики так, щоб бюрократ не боявся ухвалювати таке рішення. Тобто треба зробити зміни на найвищому рівні та зняти потенційну відповідальність із бюрократа. І тоді він охоче проявить той самий здоровий глузд.

Що треба робити? Очевидно, потрібно диверсифікувати тривоги. Одна справа, коли щось летить, байдуже, "шахеди" чи крилаті ракети. Воно летить, і часто летить не одне, і тому загроза очевидна. І тоді ми можемо мати червоний рівень повітряної тривоги. І тоді є сенс включати обмеження.

Але якщо ми маємо лишень ризик пуску, тим більше, ми можемо побачити за історією польотів, що цей ризик мізерний, то ми можемо вводити сигнальну повітряну тривогу. Жовту. Як колір світлофора. Під час якого не треба зупиняти роботу транспорту й різних інституцій. І що б не трапилося під час цієї жовтої тривоги, бюрократ не має нести відповідальність. Так, є окрема історія зі школами й дитячими садочками. Але якщо зупиняється навчання в школі, якщо вирішать, що для школи жовта тривога — це як для всіх червона, то шкода для економіки буде мінімальна. І це може бути винятком. Як і для військових об’єктів. Бо поведінка людей, які точно є потенційною ціллю, навіть для "кинджалів", точно має відрізнятися від поведінки цивільних.

Хто має ухвалити таке рішення? Політики. Це буде виключне політичне рішення. Яке, дійсно, одного дня може призвести до ситуації, коли ракета полетить і хтось постраждає. Але це робота політиків. Ухвалювати відповідальні важкі рішення. І часто обирати між поганим і дуже поганим рішенням. Але хоч іноді бути й провідниками здорового глузду.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело