Нова спрощенка для українців: кому вигідно запровадження спецподатку без реєстрації ФОП

20 жовтня у ВРУ було зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України й деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності" №10166. Законопроєкт пропонує запровадити спрощені умови оподаткування в розмірі 6% без реєстрації фізичною особою-підприємцем під час здійснення окремих видів діяльності у сфері надання послуг (наприклад, кур’єри, водії таксі, перекладачі, перукарі, доглядальники) — спеціальний режим. Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими та відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо).

Які нові правила для мікробізнесу у сфері послуг пропонують законодавці?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою в межах спеціального режиму, відбувається за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати. Ставка 18% застосовується до суми перевищення такого ліміту. Якщо законопроєкт ухвалять, він вступить у дію з 1 січня 2024, а тому таким лімітом буде сума в розмірі 1 086 300 гривень.

За обґрунтуванням законодавця, ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до бюджету у зв’язку зі створенням сприятливих умов для сплати податків фізичними особами, які наразі перебувають у тіні та не сплачують ніяких сум податків. Загальна ж сума можливих надходжень, на думку авторів законопроєкту, розрахунково становитиме близько 10 млрд грн.

Також ключовим завданням законопроєкту — гармонізація національного законодавства із законодавством ЄС, а саме: приведення податкового законодавства України у відповідність до вимог Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ.

Під цифровою платформою пропонують розуміти будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт або його частину та застосунки, у тому числі мобільні застосунки, доступні користувачам, що дозволяє фізичним особам прямо або опосередковано отримувати доходи від окремих видів діяльності, визначених статтею 178-1 ПК, шляхом організації надання послуг третім особам — користувачам цифрової платформи. Яскравими прикладами таких цифрових платформ є платформи Uber, Bolt, Uklon, Glovo, Kabanchik тощо.

На зазначених операторів цифрових платформ пропонується покласти обов’язок щодо надання органу контрою інформації про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператору цифрової платформи про застосування спеціального режиму.

Фізична особа, яка застосовує спеціальний режим, має право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному нею банку, доступному для вибору під час подання заяви про застосування спеціального режиму. Законопроєкт передбачає, що під час зарахування коштів на спеціальний рахунок фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим, банк зобов’язаний здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок таких коштів. Банк завершує операцію зі сплати податку в день граничного строку сплати податку за відсутності факту надходження від фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення органу контролю.

Отже, законопроєкт має на меті створення окремого спрощеного режиму оподаткування для осіб-не ФОПів і прозоре та зрозуміле регулювання діяльності онлайн-платформ за рахунок запровадження положень директиви DAC7.

Чи буде корисним цей законопроєкт?

Автори законопроєкту вважають, що новий спеціальний режим оподаткування створить можливості сплачувати податки для понад 500 тисяч самозайнятих осіб, що в результаті може спричинити надходження до бюджету в розмірі близько 10 млрд грн.

Враховуючи реальні показники осіб, які продовжують працювати "в темну" та не сплачувати податки, такі суми не видаються такими вже й захмарними.

Великою перевагою такого спрощеного режиму оподаткування може стати заявлена легкість, доступність і спрощеність. Дійсно ж, існує категорія працівників, які були б не проти добровільно сплачувати помірний відсоток податку до державного бюджету, але необхідність реєстрації статусу фізичної особи-підприємця, ведення звітності, оплати послуг бухгалтера, ризики звітності створює для таких людей додатковий тягар і переконує їх відтягувати момент легалізації своєї діяльності якнайдовше.

Тому попередньо можна погодитися, що законопроєкт вирішить проблему несплати податків тими працівниками, проблеми яких були саме у відсутності для них простого механізму та реалістичної суми для добровільної сплати податку.

Проте абсолютно повне спрощення оподаткування та надання послуг неможливе апріорі. Пропонується поширити дію Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим оподаткування доходів від здійснення окремих видів діяльності. Так особи, які працюють окремо, а не через цифрові платформи мають використовувати РРО для усіх розрахунків (готівкові/безготівкові). Але для осіб, які надають послуги й отримують дохід виключно через цифрові платформи, це не обов’язково.

Попередньо законопроєкт усе одно лишає за собою деякі регуляторні питання та відповідно необхідність їхнього вирішення. Але оскільки існують політичні й економічні причини для запровадження вищезазначених положень, нам лишається відслідковувати, у якому саме кінцевому варіанті цей законопроєкт буде ухвалений.