Досі вважалося, що біткоїн у чиновницькій декларації "все спише". Але часи змінюються і нині пояснити з його допомогою походження коштів або створити в декларації "кишеньку" на майбутнє стало помітно складніше.
Влада вже зробила кілька спроб пом'якшення наслідків так і не відтермінованої розширеної фіскалізації малого бізнесу, що стартувала з 01/01//2022 року.
Платнику податків не потрібно платити, якщо протягом року він продає лише один об'єкт нерухомості, який був у його власності щонайменше 36 місяців.
Завдяки "антиолігархічному" законопроєкту, податкове навантаження на фермерів може зрости вп'ятеро. Платити доведеться навіть якщо аграрій зазнав збитків.
Пенсійний збір в Україні залежить від розміру прожиткового мінімуму. З 1 січня його підвищили до 2 481 гривні.
Фіскали назвали 7 ознак, за якими вони складали списки на перевірку.
Падіння середнього рівня зарплат та розорення ФОПів призведе до того, що ще 1-1.5 млн українців подадуться в заробітчанство. На ринку буде тотальний кадровий голод, і пенсійна система остаточно розвалиться.
Очевидно, для української влади питання подвоєння ринку касових апаратів і посилення контролю держави над роздрібними продажами має значно більше значення, ніж виживання найнезахищенішої частини української бізнес-спільноти.
За три роки на президентське Велике будівництво було витрачено 296 млрд грн. Це не рахуючи кредитів, тільки на відсотки за якими пішло близько $1 млрд. Країна отримала надто дорогий PR-майданчик для влади та джерело заробітку на не завжди прозорих тендерах для наближеного до неї бізнесу.
Наближається до завершення третина терміну, відпущеного українцям для "нульового" декларування. Проте обіцяна детінізація економіки так і не відбулася: під прожектори формальної економіки відправлено менше 300 млн гривень, а до бюджету потрапить ще менше — близько 10 млн грн.
