Плацдарм під Мар'їнкою. Чого домагаються росіяни, штурмуючи зруйноване місто

1. Очевидно, що вперте бажання російського командування за будь-яку ціну взяти під контроль руїни Мар'їнки було обумовлено не тільки (й, найімовірніше, не стільки) прагненням "доложить о большой победе" в районі Мар'їнки, яку російські війська штурмували понад півтора року, скільки цілком утилітарними оперативно-тактичними міркуваннями…

Річ ось у чому…

Український плацдарм, розташований східніше дороги Мар'їнка–Вугледар, вже давно "муляв око" росіянам із двох основних причин:

• по суті, він являє собою цілком очевидний зручний "стартовий майданчик" щодо можливих (гіпотетичних) активних дій ЗСУ у бік м. Волноваха та м. Маріуполь (від передових позицій ЗСУ північніше с. Володимирівка до північних околиць м. Волноваха — менше 18-и км, а до північних околиць м. Маріуполь — 63 км);
• окрім того, наявність цього плацдарму дає можливість ЗСУ досить щільного вогневого контролю за залізницею, яка веде до м. Волноваха з півночі й далі через Хлібодарівку та Комиш-Зорю на захід (відстань до неї, в районі станції Південнодонбаська, складає менше ніж 9 км, яка пробивається достатньо "розлогою номенклатурою" засобів ураження, які є на озброєнні ЗСУ).

Тобто ця залізнична "гілка" потенційно могла би відігравати достатньо важливе значення у системі матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) військ противника, які діють у Південній операційній зоні (насамперед — угрупування військ (УВ) "Запорожье" та "Восток") на оперативному рівні (хто забув, нагадаю, МТЗ російських військ на оперативному рівні, зазвичай, здійснюється саме залізничним транспортом, російський "тил" на оперативному рівні пристосований саме для такого методу МТЗ).

Це набуває ще більш актуального характеру, зважаючи на регулярні удари ЗСУ по російській військовій інфраструктурі на території окупованого п-ва Крим…

Але, поки існує цей український плацдарм, використання російським командуванням цієї залізниці для постачання предметів МТЗ своїм військам західніше умовної лінії Волноваха–Маріуполь у значних обсягах, скажімо так, певним чином ускладнено…

Думаю, з огляду, насамперед, саме на ці два міркування, російське командування спланувало, організувало і зараз намагається реалізувати певний план (задум) з ліквідації цього плацдарму ЗСУ. Частиною якого, на мою думку, і є активні наступальні дії противника за напрямком Мар'їнка–Георгіївка…

В чому полягає суть цього задуму?

Думаю, що "в ідіале", він передбачає декілька етапів..

1. Етап перший — взяття під контроль району Мар'їнки. Навіть не стільки всієї Мар'їнки, скільки її центральної та південної частин (тобто всього, що розташоване південніше колишньої вулиці Каштанової).
2. Етап другий — зосередити та розгорнути відповідні сили й засоби у центральній та південній частинах Мар'їнки, задля проведення атакувальних\штурмових дій за напрямком Мар'їнка–Побєда вздовж дороги 00532 (так, тієї самої Мар'їнка–Вугледар), у загальній дирекції з півночі на південь, з прицілом вийти на рубіж Антонівка–Костянтинівка. Одночасно (бажано) з цим розпочати наступ — або з району Микільске у бік шахти "Південнодонбаська", чи зразу у бік с. Водяне, або спробувати з рубежу Новомайорське–Шевченко пробитися у бік Новоукраїнки через Пречистівку (західніше Вугледару).
3. Етап третій — що ми отримуємо в такому разі? Вірно, глибоке охоплення флангів тактичної групи ЗСУ, яка обороняється північніше Володимирівки та в районі Новомихайлівки… Тому далі, за добре вже відомому нам "сценарію" — зустрічний наступ двох флангових ударних тактичних груп противника, з метою одночасного виходу їх десь приблизно у район Катеринівка–Антонівка–Костянтинівка — північно-східніше Водяного, в тил українським підрозділам, які обороняються східніше вищевказаної дороги…

Це якщо коротко та максимально схематично…

2. В реальності ситуація у цьому районі розвивалася та розвивається, м'яко кажучи, трохи "в іншому ключі". Приблизно півтора–два місяці тому противник вже пробував наступати (причому, наскільки я пам'ятаю, протягом щонайменше тижня) в районі Новомайорська та села Шевченко (південна група).

Однак, ці атаки скінчилися безрезультатно…

Так само, з північного флангу "освобождение Марьинки" також "трохи затримувалось"… А отже, можливість організувати з її боку повноцінний наступ за дирекцією на Побєду–Костянтинівку — теж…

Тим паче, незабаром почалася "Авдеевская операция", "восстановление положения под Бахмутом" й ще ціла низка російських зимових "активностей". Тому, очевидно, для проведення ще однієї "активності" між Вугледаром та Мар'їнкою російське командування не могло залучити значні за обсягом сили та засоби, як це воно зробило на Авдіївському напрямку.

Це, своєю чергою, явно спричинило перегляд сенсу та змісту плану (задуму) противника щодо вирішення "проблеми Вугледарського виступу". Його командуванню на цьому відрізку довелося, як висловлюється пан Арестович, "урезать осетра"…

Тобто, замість реалізації "сміливого та амбітного" плану проведення активних наступальних дій "на оточення", з метою "решительного разгрома группировки противника", перейти до банального лобового витискання українських підрозділів ЗА дорогу Мар'їнка–Вугледар…

Зрозуміло, що це насамперед стосувалося "осьового" напрямку Новомихайлівка–Костянтинівка.

І саме згідно з цими міркуваннями, командування противника й організувало протягом кількох останніх тижнів активні наступальні дії за напрямками Степне–Новомихайлівка, Славне–Новомихайлівка, а також Олександрівка–Новомихайлівка. У міру "освобождения" Мар'їнки, до цих атак противника додався ще й його тиск у напрямку Мар'їнка–Побєда…

Власне, наразі противнику вдалося пробитися з боку с. Славне та с. Степне майже до південно-східної околиці с.Новомихайлівка (тобто впритул до села), а також — просунутись з боку Мар'їнки та Олександрівки значно південно-західніше дороги N15 у бік Побєди та тієї ж Новомихайлівки…

3. Ну й щодо подальших перспектив у цьому районі…

• очевидно, найближчим часом варто очікувати "штурму" Новомихайлівки;
• цілком ймовірні спроби противника також наступати в районі Микільського та десь між Новомайорським та Павлівкою;
• також, безперечно, противник продовжить свої спроби пробитися з півночі на південь, вздовж дороги 00532 "на Побєду" (а в перспективі — у бік Костянтинівки).

Джерело