Із Росії вирізали Кіркорова. Чому режим Путіна злякався голої попси
Режиму Путіна потрібна лише повністю підконтрольна культура. Тому, зауважує блогер Віталій Кулик, так різко і зреагувала російська влада на скандальну голу вечірку Анастасії Івлєєвої за участю кількох культових поп-фігур — які, здається, вже не культові.
На тлі того, що відбувається в Україні, історію про "голу вечірку" блогерки Івлєєвої на Московщині, в якій взяли участь багато представників російської богеми, більшість українців майже не помітили. Але на болотах срач шириться і набуває небачених до того ознак трансформації публічного простору. Вадим Денисенко назвав його сучасною реінкарнацією справи журналів "Звєзда" і "Ленінград" 1946 року.
Власне, це так і є. Відмінність полягає в тому, що в 1946 році в тих журналах друкувалося ледь не єдине "живе" і "справжнє", що жевріло в сталінському Союзі. Жданов атакував Зощенко, Ахматову, Тихонова та ін., бо в їх творчості було щось, що було півкроку поза цензурою. Сталін читав літературу. Не любив, але читав. А в ситуації 2023 року в ролі "декадентів" та "моральних виродків" опинилися не літератори і митці, а російська попса і богем-тусовка. Яка країна, таке й "високе ліберальне мистецтво".
Дійсно, для нинішнього путінського режиму "найважливішим із мистецтв" є… ні, не кіно (хоча це також важливо, але там у Кремля все давно контрольовано), а шоубіз і етовотвсьо, що там тусить. Денисенко говорить, що всі ці "зірки" типу Кіркорова, Лоліти, Собчак тощо — це нагадування росіянам про колишнє заможне та безтурботне життя. Ця тусовка дратує Кремль недостатньою лояльністю.
Це також свідчить про якість російської культури. Який режим, така й культура. Література, кіно, мистецтво, театр, скульптура — все це давно зачищене. Цензура повернулася у більшість "товстих журналів", худруки театрів, які були недостатньо лояльні — звільнені, всі, хто проявляв елементи фронди, емігрували. На найбільш знакових опонентів режиму навісили "іноагента" та відкрили кримінальні справи. Нарваних перфоменсорів показово засуджено, таких, як поетiв Штовбу та Камардіна — просто за читання віршів на площі. Книжки Акуніна та інших вилучають з продажу та бібліотек. Редагуванню піддаються навчальні курси з сучасної літератури та мистецтва.
На момент великого вторгнення в Україну, в Росії вже не було вільного мистецтва та літератури. Від слова "взагалі". А ось тусовка попсової богемки, блогерів та інстасамок була. І вона дозволяла собі "вольності".
Вечірка в стилі "ню" — це ж справжній виклик режиму! В очах Путіна точно. "Оборзєлі". Раніше, за прояв легкого фрондування, богему могли покритикувати пропагандони, але кіркорових та лоліт ніхто не скасовував. Вони були частиною російської попкультури внутрішнього та зовнішнього використання. Виняток з правил, яке підтверджує правило. Але зараз потреба в цій тусовці відпала. Зовсім.
Все має бути Шаман, камизяки, "слово пацана" та Чечеріни. "Мікрофон і айфон пріровнять к штику" — і на фронт ідеологічної війни.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.