Опалювальний сезон позаду, а ризики ні. Чому влітку можливі відключення електроенергії

ЗИМУ ПРОЙШЛИ. А ЩО НА НАС ЧЕКАТИМЕ ДАЛІ?

Минулого тижня закінчилась зима і ми ввійшли у весну. Це, з одного боку, породило радість, що найважчий період цього опалювального сезону вже позаду. З іншого, була нова порція критики в сторону аналітиків, які остерігались чергової кампанії енергетичного терору зі сторони ворога і того, що ця зима може виявитись найважчою у нашій новітній історії.

І справді, зима минула легше, аніж найоптимістичніші сценарії, які озвучувались. Чи є це підставою для надмірного оптимізму та завчасної розслабленості? Сумнівно. Та й найважчі виклики завжди ті, які на нас лише чекають. Тож до чого нам готуватися?

1. В початок минулого осінньо-зимового періоду (ОЗП) ми увійшли без достатніх резервів: наших доступних потужностей (разом із можливостями імпортувати), було в акурат достатньо для проходження зимових піків. Нашим союзником була погода: частково допомогла тепла зима і велика кількість води для гідроенергетики (а роль сил ППО, зрозуміло, складно переоцінити). Протягом зими частково відновлювали раніше пошкоджені потужності. Але згрубша, зараз ситуація із потужностями кардинально не змінилася.
2. На енергетичних ринках — криза неплатежів, компанії потерпають від браку ліквідності, борги на ринках газу та електроенергії – майже три сотні мільярдів гривень. І рішення проблеми наразі немає. Хоч його і обіцяють, якесь часткове.
3. У нас немає коштів (зокрема, і з причин пункту 2) для того, щоб збудувати нові потужності до наступної зими. Ба більше, можуть бути труднощі організаційного характеру з підключенням малої газової генерації, якщо така буде надана нам західними партнерами.
4. Брак коштів у енергетичних компаній створюватиме проблеми для ремонтної кампанії, яка здебільшого триватиме влітку. А правильно проведена ремонтна кампанія – одна із основ нормального проходження зими.
5. Скорочення відпуску "Енергоатомом" в період літньої ремонтної кампанії означатиме і скорочення виручки та зменшення виплат для субсидування тарифу для населення (так, ціна електроенергії для населення субсидована, а "Енергоатом" — основний донор). Це ще більше погіршуватиме фінансове становище компаній, залучених у поставку електроенергії населенню. Зараз працюють всі блоки АЕС, і в енергосистемі профіцит потужностей, що зумовлює недовиробництво гідроелектростанціями, а також доводиться обмежувати ВДЕ. Профіцит обвалює ціну на ринку ("Енергоатом" від цієї ціни теж страждає, до речі). Частину блоків резонно вже відправляти в ремонт, щоб зменшити потенційний дефіцит улітку (за рахунок меншої кількості блоків у ремонті), в період високого попиту.
6. Якщо літо видасться особливо спекотним, то під час ремонтної кампанії ми можемо зіткнутися з дефіцитами, а отже — і більшими обсягами імпорту електроенергії (а отже, іноземні компанії отримуватимуть більше коштів, а не наші). Якщо з якихось причин ціна в Європі буде високою, то імпорт буде дорожчим. А відтак, ще більше ускладниться перекос на субсидування. Крім цього (якщо правила на ринку не зміняться), "Укренерго" доведеться залучати аварійну допомогу і недешево за неї платити (це ж було вже ©). Але в "Укренерго" грошей не достатньо, тому борги зростатимуть, а компанії недоотримуватимуть коштів (бо замість того, щоб платити на балансуючому ринку, "Укренерго" купуватиме аварійну допомогу) і далі до п. 4. А ймовірність того, що в разі посушливого літа ціна в Європі буде високою — не байка. В спеку скоротять виробництво АЕС та ГЕС у Європі (це ж було вже © теж).
7. Тож, якщо протягом року не буде обстрілів та уражень, у наступну зиму ми увійдемо не у надто іншому становищі аніж у минулому, що, в принципі, непогано. А проте, які підстави вважати, що обстрілів та уражень не буде? Попри те, що ми не бачили уражень енергетичної інфраструктури протягом жовтня-грудня 2023-го року, у січні-лютому цього року були суттєві пошкодження у прифронтових областях. Руйнували те, до чого могли дотягнутися. Тому доля енергетичних активів по всій країні прямо залежатиме від достатності у нас систем повітряного захисту. Але неприємним чинником може стати більш холодна наступна зима і, відповідно, вищий попит, та потенційно більший дефіцит потужностей. Руйнування внаслідок обстрілів погіршуватимуть фінансове становище енергетичних компаній (за рахунок паління відпуску та виручки), з відповідними супутніми наслідками, згаданими вище (п. 4,5).
8. Суттєва частка вугле- і газовидобутку знаходиться у прифронтових областях. Вони під загрозою атак і потребують захисту. Проходження наступної зими безпосередньо залежить від того, наскільки ми зможемо захисти наші активи у цих регіонах, бо це впливатиме на нашу спроможність створити достатні запаси вугілля і газу. І слід не виключати (як говорять воєнні аналітики), що ворог може спробувати новий масштабний наступ в районі Харківщини.
9. Сам факт активних атак прифронтових областей є спробою розколоти суспільство. Це, радше за все, супроводжуватиметься інформаційно-психологічними операціями (ІПСО) для посилення цього розколу. Найбільш сприятливим ґрунтом для ворожих ІПСО є тема тарифів. І у разі, якщо будуть серйозні ураження, а також посилення кризи ліквідності енергокомпаній (п. 5), не виключено, що підніметься тема підвищенням тарифів, і одразу слід чекати небаченої кампанії з ІПСО. Взагалі, переконаний, що цього року масштаб російської дезінформації буде суттєво вищим, ніж попередні два роки.
10. Ситуація із поставками нафтопродуктів через блокування кордонів і далі не даватиме розслабитися. Після місцевих виборів у Польщі (квітень), скоріш за все, спаде запал протестуючих, які хочуть здобути політичних дивідендів. Але в Румунії (інша важлива країна для транзиту нафтопродуктів до нас) цього року відбудуться четверо виборів, і є ризик повільного розхитування ситуації (на початку року вже були три тижні протестів та блокувань, але там уряд швидко владнав ситуацію). Плюс, сусідні країни є мішенню для російських ІПСО.

Отож, в якості висновку та фінального пронозу – дасть Бог, пронесе. Але ж на Бога надійся, а сам не зівай.

Що робити? Звісно, основний вклад – робота Сил оборони України.

Проте, в частині енергетики, ключове – розібратися із наростаючими боргами, бо ця проблема може просто розв’язати мішок нових протягом 2024 року.

А крім цього, нам нагально потрібні інформаційно-роз’яснювальні кампанії, які мають упередити ворожі ІПСО.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело