Нові виклики для енергетики. Чому важливо збільшити обсяг експорту та інтегруватися в енергоринок ЄС
Україні вдалося вистояти багато в чому через те, що буквально напередодні війни вона підключилася до енергосистеми ЄС, вважає економіст Андріан Прокіп. Тепер залишилося довести справу до кінця — завершити створення справжнього енергоринку у себе
ДВА РОКИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЕНЕРГОСИСТЕМІ. ЩО ДАЛІ?
16 березня 2022 року, в розпал російської війни проти нашої країни, українська енергетична система синхронізувалась із об’єднаною енергосистемою країн континентальної Європи ENTSO-E. Спершу це дало можливість нам нарощувати експорт до країн ЄС, які переживали гостру енергетичну кризу на фоні того, що "Газпром" обмежував поставки газу до Європи. Проте, з осені 2022-го року цей крок допомагав нам вистояти проти російського енергетичного терору. Імпорт електроенергії із країн ЄС був важливим для хоч часткового покриття дефіциту в енергосистеми і фактично скорочення інтервалів без електропостачання.
Ми від’єднались від російської енергосистеми буквально за кілька годин до початку повномасштабного вторгнення. На моє переконання (і є факти для того, щоб так вважати), росіяни не розраховували, що ми підключимося до європейської енергосистеми, і взагалі планували свої дії так, щоб ми і навіть відключитись від їхньої енергосистеми не встигли. Складно уявити, як би ми проходили зиму 2022-2023, якби працювали в ізольованому режимі чи взагалі в одній енергосистеми із ворогом.
Протягом цих двох років Україна, і зокрема системний оператор "Укренерго", робили кроки назустріч глибшого об’єднання української енергосистеми з європейською: збільшувались дозволені обсяги імпорту та експорту електроенергії, на основі повної відповідності енергосистеми України вимогам синхронізації "Укренерго" стало повноправним членом ENTSO-E.
Проте, дуже багато роботи ще попереду, кінцевою ціллю якої має стати повна інтеграція українського енергоринку із європейським.
Найперша задача – збільшення дозволених обсягів імпорт та експорту електроенергії. Насамперед, мова про експорт, адже дозволена потужність експорту (550 МВт) суттєво менша за дозволений імпорт (1 700 МВт). Протягом минулих двох тижнів ми неодноразово вичерпували максимально дозволену потужність експорту. І протягом весни, коли зростатиме генерація з відновлюваних джерел, ця ситуація повторюватиметься неодноразово.
Проте згодом, ми будемо обмежені фізичними можливостями – потужностями існуючих міждержавних ліній електропередачі. Нам потрібно будувати нові лінії, щоб забезпечити перетоки потужністю не менше 10 гігаватів у майбутньому.
Проте, окрім нарощення фізичної спорідненості української енергосистеми з європейською, потрібно рухатися у напрямку об’єднання ринків – "маркет каплінг". І сьогодні шлях до цієї мети сповнений викликів. Національне регулювання повинне бути приведеним у повну відповідність із європейським. Потрібно прийняти рішення стосовно моделі номінованого оператора ринку NEMO (єдиний оператор чи конкурентна модель з кількома). Криза ліквідності та борги, в яких сьогодні потопає електроенергетика – загроза не лише для національних компаній, але і перешкода для простоти та успішності маркет каплінгу. Цінові обмеження на ринку (прайс-кепи) доведеться привести у відповідність із європейським регулюванням.
Разом із маркет-каплінгом, потрібно буде привести балансування енергосистеми у відповідність до європейських правил, коли Україна стане учасником міждержавного балансування. Це мало б стати останнім етапом інтеграції українського ринку до загальноєвропейського і забезпечило б підвищення гнучкості енергосистеми. Щоправда, забезпечення гнучкості потребує будівництва пікових та напівпікових потужностей; потреба у них лише загострилась після російського енерготерору і руйнування значної частини маневрової генерації. Щоправда, без ринкових правил не буде ані нових потужностей, ані маркет каплінгу. Інакше кажучи, формула проста: хочеш в європейський енергоринок – починай будувати реальний ринок у себе.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.