Розділи
Матеріали

Росія продовжує продавлювати. Що означають погрози Кадирова і Лукашенка

З Росії та підпорядкованої їй Білорусі продовжують доноситися войовничі заяви. Згадуючи про останні з них, аналітик Олексій Копитько закликає не сприймати ці погрози всерйоз, називаючи їх черговим проявом політичного тиску Кремля.

Фото: smotrim.ru | Навіщо Лукашенко погрожує неіснуючою зброєю?

Поки в Росії закінчували формальності з продовженням Путіна, про себе нагадав Олександр Лукашенко. Мінський вождь почав словесно потрясати "зброєю стримування". Підкресливши, що в наступ з "ядеркою" не ходять, але в Білорусі немає червоних ліній у плані оборони. І щойно намітиться достатня загроза, одразу буде завдано удару.

Очевидно, що жодних можливостей самостійно застосовувати серйозну зброю у Лукашенка немає. Від слова зовсім. Його заява вкладається в загальну "ескалаційну" лінію Кремля. У цей самий бік спробував бубніти дондон Кадиров, позначаючи ментальні претензії на Харків і Одесу.

Поки що все в межах звичайної російської тактики — тиснути, поки продавлюється, щоб у зручний момент перетворити це на переговорну позицію. Поки продавлюється — переговорів не буде.

Кадиров захотів Одесу і Харків
Фото: topwar.ru

Намагаючись залишити за собою вже захоплене, РФ буде максимально завищувати вимоги. Не здивуюся, якщо найближчими днями з боку РФ почнуть проштовхувати таку конструкцію: віддайте Харків і Одесу, інакше жахнемо "по скупченнях військ і західної зброї в Україні" ядеркою або поступово зруйнуємо ці міста. Тобто, виносячи за дужки не тільки Крим, а й Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. Ось цього дозволити не можна.

Як уже багато разів написано, Росія прогріває ефір перед виборами в Європі та "самітом миру", комбінуючи військові акції з інформаційними. Мета — залякати і європейців, і жителів регіонів України, яким зараз найскладніше. А також загальмувати допомогу. Ми ще почуємо багато різного.

Рефлексувати на словесні ескапади сенсу немає. Втягуватися в боротьбу заяв — тим більше. Єдиний спосіб по-справжньому відповісти Путіну — максимально швидко доставити обіцяну допомогу українській армії.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело