Закликів економити на кондиціонерах недостатньо. Як добитися ощадливого споживання у пікові години?
"Це дика ситуація, особливо під час війни, що підприємствам, які тримають економіку, ультимативно відключають електроенергію (за яку вони платять в 2,5–3 рази більше), а домогосподарства уклінно просять економити. Так не має бути". Думка
Заклики економити на кондиціонерах після півтора року обстрілів та періодичного енергодефіциту виглядають вже несерйозно. Точніше — вказують на неспроможність влади відмовитися від популізму навіть під час війни на виживання.
Є чудовий, століттями перевірений, ефективний механізм боротьби з дефіцитом — ринкове ціноутворення. Так, ринок електроенергії регульований і залишатиметься таким, але ціноутворення, зокрема для домогосподарств, має враховувати реалії і допомагати регулювати попит.
Довгострокові коефіцієнти еластичності попиту населення на електроенергію за ціною оцінюють в -0,4–1, короткострокові — -0,1–0,2 (еластичність -1 означає, що збільшення ціни на 10% веде до зменшення попиту на 10%). І тут важливо, що за тривало низьких цін на е/е, як в Україні, попит ще еластичніший — бо низькі ціни залишають незадіяними резерви домогосподарств для швидкої економії. А якщо можна ще й переносити споживання з пікових у непікові години, то ефект від збільшення ціни в 4–5 разів на пікове споживання буде дуже відчутний.
Бракує електроенергії в пікові години? 12 грн за кіловат в піку — і несвідомі українці після першої платіжки почнуть вимикати кондиціонери, перепрограмовувати бойлери та посудомийки на ніч й купувати розумні розетки (як це роблять багатші британці без жодних обстрілів).
Немає зонального лічильника? Три місяці на встановлення, а потім цілодобовий піковий тариф. Плюс адресні(!) субсидії для вразливих категорій населення.
Бракує монтажників та лічильників для масового встановлення? Почніть з енергодефіцитних регіонів, або з тих, хто споживає багато, вище певного порогу.
У малозабезпечених немає коштів на лічильники? Просубсидуйте, залучіть гранти — на довгострокові проєкти енергоефективності з фокусом на населення донори готові давати гроші.
Звісно, тарифна та пов’язана соціальна політика перед запровадженням потребують детальних прорахунків. Текст вище — найімовірніше, емоційний заклик.
Але це дика ситуація, особливо під час війни, що підприємствам, які тримають економіку, ультимативно відключають е/е (за яку вони платять в 2,5–3 рази більше), а домогосподарства уклінно просять економити.
Так не має бути.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.