Так Харків не взяти. Що стало зрозуміло після тижня російського наступу на півночі
Минув тиждень від початку наступальних дій росіян у Харківській області, пише військовий оглядач Олександр Коваленко. Після закінчення цього терміну, з урахуванням задіяних противником сил, він не бачить можливості наступу на Харків.
Про "наступ" на Харків і провал під Липцями та Вовчанськом.
Тиждень тому російські окупанти розгорнули те, що було названо як "наступ" на Харків, але обмежилося від сили двома напрямками — на Липці та на Вовчанськ. Через тиждень можна повною мірою оцінити те, що вони затіяли, якого результату досягли за цей період і чого очікувати від цього прикордонного перформенсу надалі.
Напередодні і в період "наступу" на Харків різні ЗМІ та "аналітичні" рупори, особливо західні, повідомляли абсолютно різні дані про те, яке угруповання задіяне в бойових діях на Харківщині. При цьому уточнення, з яких сил і засобів його було сформовано і що з себе представляло до цього — ніхто не робив. А це дуже важливо для розуміння того, чому те, що відбувається під Липцями і Вовчанськом, можна сміливо називати провалом російського "наступу" на Харків.
Сили і засоби, задіяні росіянами в Харківській області, належать до так званого угруповання військ "Північ", яке було сформовано буквально напередодні початку операції "Імітація". Але буквально кілька місяців тому ніякого угруповання військ "Північ" там і близько не було. А що було? Були угрупування військ прикриття кордону — "Брянськ", "Бєлгород" і "Курськ".
Що вони з себе представляли в плані сил і засобів?
УВ "Брянськ" і "Курськ" у своєму складі мали:
- особовий склад — 16,5 тисяч;
- танки — менше 100;
- ББМ — 220;
- ствольна артилерія — 330;
- РСЗВ — 20.
УВ "Бєлгород" у своєму складі мала:
- особовий склад — 19 тисяч;
- танки — менше 100;
- ББМ — 360;
- ствольна артилерія — 460;
- РСЗВ — до 50.
Крім цих трьох угрупувань військ, були ще резервні сили в кількості 700 осіб, 31 танка, 24 ББМ і 30 артсистем.
Як видно, найбільш боєздатною з усіх УВ була саме бєлгородська, але її потенціалу не вистачало навіть для того, щоб запобігати рейдам РДК і ЛСР. Своєю чергою, новостворене угруповання військ "Північ" формувалося на базі саме цих трьох УВ і резервів, але з доповненням їх підрозділами 44 армійського корпусу (АК) Ленінградського військового округу (ВО), а також 11 армійського корпусу і низки підрозділів угруповання військ "Захід" — коли стало зрозуміло, що повна комплектації ГВ "Північ" не вкладається в тимчасові рамки початку операції у зв'язку з гострою нестачею техніки і навіть особового складу.
У підсумку, на момент початку операції "Імітація" угруповання військ "Північ" мало такий склад:
- особовий склад — 53 тисячі;
- танки — менше 400;
- ББМ — 1 000;
- ствольна артилерія — 1 000;
- РСЗВ — 125.
Зі свого боку, за формуваннями у "Брянська", "Бєлгорода" і "Курська" був такий склад:
- УВ "Брянськ" — 1 МСП, 11 МСБ, СБ, ПДБ.
- УВ "Курськ" — 3 недоукомплектованих МСП, 9 МСБ, СБ, ДШБ.
- УВ "Бєлгород" — 2 недоукомплектованих ОМСБр, 8 недоукомплектованих МСП, 14 МСБ.
Як ми бачимо, найбоєздатніша і найчисельніша частина від УВ "Північ", бєлгородська, не була повністю сформованою, і за своєю чисельністю та функціоналом вона близько не була схожа на угруповання, здатне захопити Харків. А ось на що воно було здатне — так це на рейдові дії в прикордонній зоні. Що ми в підсумку і бачили, і що у росіян за наявних можливостей вийшло геть погано.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.