Magura і Малюк топлять ворога. Як українські дрони показують світу зразок сучасної війни на морі
Перемога України в битві на Чорному морі може стати знаковою в анналах військово-морської війни, стверджує оглядач Макс Бут у колонці для The Washington Post. Це — сигнал про зміни в способах ведення війни, і горе США, якщо вони вчасно не зреагують.
Цьому не було приділено належної уваги, але несподівана перемога України в битві на Чорному морі може стати знаковою в анналах військово-морської війни. Не маючи власного постійного флоту, Україна вивела з ладу щонайменше одну третину Чорноморського флоту Росії, прорвала військово-морську блокаду і знову відкрила Чорне море для перевезень зерна. Обсяги експорту України зараз наближаються до довоєнного рівня, що є величезним благом для її економіки воєнного часу.
Як Україні вдалося здійснити цей неймовірний подвиг? Частково пояснення можна знайти у використанні потужних протикорабельних крилатих ракет, зокрема вітчизняної "Нептун", яка 2022 року потопила "Москву", флагман російського Чорноморського флоту. Але Україна також блискуче впровадила інновації, розробивши власні безпілотні надводні кораблі, які можуть полювати за російськими військовими кораблями, як вовчі зграї.
І Magura V5, і Sea Baby ("Морський малюк" в українській версії — Ф.), по суті, являють собою безпілотні катери, які можуть бути начинені вибухівкою або навіть запускати власні ракети. Вони оснащені камерами і супутниковим зв'язком, які дають змогу віддаленим диспетчерам направляти їх до цілей, вони рухаються швидко (до 50 миль на годину) і зроблені з матеріалів, які важко виявити радаром. Найприємніше те, що вони дешеві у виробництві і не піддають ризику український персонал. Дрони вартістю всього кілька сотень тисяч доларів кожен топлять військові кораблі вартістю в кілька мільйонів доларів, на виготовлення яких можуть піти роки.
"Той, хто думає, що це не змінює правила гри в майбутньому війни, просто заплющує очі на бажане", — сказав з цього приводу П.В.Сінгер з аналітичного центру New America.
Джеймс Ставрідіс, адмірал у відставці і колишній командувач НАТО, згоден із цим: "Ми перебуваємо в абсолютній поворотній точці в морській війні. Великі надводні кораблі піддаються високому ризику з боку повітряних, надводних і підземних дронів. Що раніше флоти великих держав, як-от США, зрозуміють це, то більше у них шансів вижити у великих битвах у неспокійному 21 столітті. Як свого часу низка лінкорів, знищених у Перл-Гарборі, нинi авіаносці перебувають на схилі своїх днів. Настав час змістити акцент закупівель з пілотованих військових кораблів на більш численні й набагато менш дорогі безпілотні судна".
Військові лідери США на концептуальному рівні визнають мінливу природу війни. Мої колеги Девід Ігнатіус і Джош Рогін нещодавно розповіли про зусилля збройних сил США з інтеграції дронів у свої операції. Військово-морський флот провів великі випробування безпілотних систем у Перській затоці і створив дві ескадрильї безпілотних надводних кораблів у Тихому океані. Командувачі ВМФ розуміють, що дрони, які здатні діяти як на поверхні моря, так і над ним і під ним, можуть мати життєво важливе значення для відбиття будь-якої спроби Китаю вторгнутися на Тайвань.
Але американські військові досі не вклали необхідні ресурси в передові безпілотні системи, оскільки вони, як і раніше, міцно прив'язані до своїх пілотованих "успадкованих" платформ. Ініціатива "Реплікатор", про яку було оголошено торік, є позитивним кроком: це спроба всього Пентагону обійти громіздкі правила закупівель і якнайшвидше ввести дрони в оперативні сили США. Однак бюджет проєкту становить лише 500 мільйонів доларів на рік, а він має охопити всі галузі обслуговування. А ось бюджет кораблебудування ВМС на 2025 фінансовий рік становить 32 мільярди доларів — і майже всі ці гроші підуть на військові кораблі з екіпажем, включно з фрегатами, есмінцями та авіаносцями (вартістю до 13 мільярдів доларів за штуку), які, цілком ймовірно, стануть жирною мішенню для китайських дронів, підводних човнів і ракет.
ВМФ не повністю винен у цьому: як і інші служби, він перебуває у владі "залізного трикутника" — оборонних підрядників, бюрократів Пентагону і конгресменів. У 2022 році ВМС спробували вивести з експлуатації дев'ять прибережних бойових кораблів, які потерпали від механічних проблем і в яких не було б шансів у конфлікті високої інтенсивності з Китаєм, але Конгрес розпорядився, щоб п'ять кораблів залишилися в строю, оскільки їхнє виведення з експлуатації завдасть шкоди і буде погано сприйняте в депутатських округах. Програма прибережних бойових кораблів у кінцевому підсумку може коштувати платникам податків 100 мільярдів доларів, не забезпечивши при цьому будь-якої корисної бойової потужності.
Попри безліч звинувачень, суть у тому, що ВМФ залишається, насправді, бойовою силою 20-го століття. "Військово-морський флот безумовно занадто повільно впроваджує технології дронів", — сказав мені Лорін Селбі, відставний контрадмірал і колишній керівник військово-морських досліджень. "Хороша новина полягає в тому, що нарешті визнано, що дрони відіграють і відіграватимуть роль у морській війні. Погана новина полягає в тому, що бюджети ще не відображають це".
Недалеко від США пішли і деякі американські союзники, які найбільше могли б виграти від безпілотників. Минулого року на Тайвані, я був шокований, виявивши, як мало зусиль острів доклав для інтеграції безпілотних систем у свої збройні сили. Тайвань продовжує витрачати дорогоцінні оборонні долари на пілотовані кораблі та літаки і навіть на артилерійські системи і танки.
За даними Т. Хаммса, видатного співробітника Університету національної оборони, поява безпілотних систем дає перевагу обороні над наступом, що ускладнює просування атакуючих. Це хороша новина з точки зору США, враховуючи, що Америка є державою статус-кво, яка прагне перешкодити Китаю переписати карту західної частини Тихого океану на свою користь. Але Сполучені Штати та їхні союзники не повною мірою використовують переваги цієї нової технології. "Військово-морські сили за своєю суттю є консервативними організаціями, тому я очікую, що зміни будуть доволі повільними", — каже Хаммс.
Проблема в тому, що Сполучені Штати та їхні союзники не можуть дозволити собі чекати: за вказівкою лідера Сі Цзіньпіна китайська армія швидко нарощує свої сили, щоб до 2027 року вона була готова завоювати Тайвань, якщо буде потрібно. Під час підготовки ефективної оборони не можна втрачати ні хвилини, і дрони мають бути на передовій.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.