Ростовська АЕС стала частиною війни: чому в Росії заговорили про радіоактивну хмару

Якщо на стіні висить рушниця, вона обов’язково має вистрілити. Цей чеховський вислів дуже вдало описує стан речей на Ростовській АЕС. Минулого тижня на Ростовській АЕС сталася чергова аварія. Це призвело до кількаденного знеструмлення ОРДЛО та Ростовщини.

Це не перша надзвичайна ситуація на Ростовській АЕС, скажу більше, це стабільність по-російськи, бо навіть населення звикло до аварій на РАЕС і жартує, що вислів "Ростов весь светится" має цікаве значення.

Аварії на РАЕС почалися від самого запуску й стабільно відбуваються на кожному з енергоблоків. Але найчастіше "гуморить" четвертий енергоблок, який будували поспіхом і запустили 2018 року, готуючись до анексії Криму та Донбасу. Як кажуть спеціалісти з Ростова, там повно браку — як у швах, так і у фундаменті, охолоджувальні резервуари розраховані на 3 енергоблоки, а обслуговують 4. Не здивуюся, бо в СРСР, як і на Росії, все ліплять з гі*на та палок, із "Божою поміччю" та на авось. "Авось" взагалі найулюбленіша російська стратегія, тому вірю, що саме так й будували.

Від запуску 4-й енергоблок пропрацював трошки більш ніж рік — і "появилась трещина", де саме, не відомо, це лише чутки з соцмереж, але якраз відтоді почали писати, що на РАЕС гинуть люди, хоча уряд усе, звісно, заперечує.

Офіційно російська влада визнала лише аварію, яка сталася на Ростовській АЕС 21 жовтня 2021 року, коли відбувся витік пари через дефект зварного шва на другому енергоблоці. Далі — тиша. Про аварії дізнатися можна лише з блекаутів, які стабільно накривають Ростовщину, та через соцмережі, які починають гудіти й сипати рекомендаціями, який йод краще пити, щоб запобігти ураженню.

Чому так? Ну, варто згадати аварію на ЧАЕС, коли радянські чиновники вивозили родини, люди йшли за їхніми вказівками на парад, а про аварію запитали з-за кордону, бо зафіксували викид радіації. На Росії, як відомо, "потерь нет", тому навряд чи ростовчан попередять про загрозу, але ось світовий моніторинг обдурити буде важко. Зараз у МАГАТЕ достатньо інструментів відстежування радіаційної небезпеки. Росіяни, як завжди, дізнаються все в останню мить. "В останню мить" — дуже гарний вислів, як казала моя бабуся, "хай іде Богу в вуха".

Ця аварія мене трішки зацікавила тим, що вперше за весь цей час інформаційний вкид про "мы все умрем, радиационное облако движется вглубь России" запостили проросійські пабліки та блогери. Більшість інформації йшла з ресурсів, розташованих в ОРДЛО. Тобто проросійські інформаційні групи влаштували ґвалт "авария на Ростовской АЭС, Россия умирает", зробили усе, щоб акцентувати увагу інформаційних ресурсів на цій події з аварією.

Звісно ж, така новина одразу була підхоплена журналістською спільнотою, але без детального аналізу чи перевірки, тож трохи потримала у напрузі й потішила українського читача текстом "радиационное облако движется на Самару".

Але не так сталося, як гадалося. Аварія була, наслідки ще не ліквідовані, ОРДЛО та Ростовщина знеструмлені та на віялових відключеннях, але шаленого радіаційного викиду не зафіксовано. Те, що аварія була велика, ніхто не заперечує, бо 16 липня року на півдні Росії без електрики залишилися кілька мільйонів людей. Без електроенергії лишилися жителі Елісти, Краснодара, Таганрога, Ростова, Анапи, Армавіра, Севастополя, Новоросійська та інших населених пунктів.

Про блекаут повідомила влада Дагестану, який також заживлено від Ростовської АЕС. Обмеження запровадили у Дербенті, Хасавюрті та Кізілюрті, Каякентському, Дербентському, Ахтинському, Цумадинському, Шамільському, Гергебільському та інших районах. Зникло світло й в ОРДЛО, які також залежать від Ростовської АЕС. В ОРДЛО та новоокупованих районах, зокрема у Маріуполі, виникла паніка, люди через соцмережі шукали дозиметри.

Наразі світло на Ростовщину та в ОРДЛО повернули, але споживачі отримують його погодинно, введені графіки віялових відключень. Так що у запевняння офіційних представників на Ростовщині та в ОРДЛО не повірили, бо ж багато хто з жителів Сходу пам’ятає "все хорошо" під час Чорнобильської трагедії.

Губернатор Ростовщини сумно зауважив, що й без аварій на АЕС надавати споживачам електрику дуже важко, бо ж є зношеність мереж, трансформаторів і підстанцій.

Про це давно кажуть експерти не тільки українські, а й російські. Якщо Україна оперативно відновлює пошкоджені системи, трансформатори та має більше новітніх мереж, то на Росії жодне ураження чи пошкодження електричної системи не буде оперативно відновлено та призведе до тривалого відключення. Це країна "нанотехнологій", яка більше схожа на руїну з пліснявою…

Але повернемося до наших баранів, тобто до аварії на РАЕС. Чому росіяни зробили вкид про "радиационное облако, котрое идет на Саратов"? Чому акцентували увагу на аварії? І чому пік інформаційного шуму припав на український сегмент соцмереж?

Ось це мене дуже зацікавило. Це означає, що Ростовська АЕС стає частиною війни. Можливо, РАЕС й буде тією рушницею, яка вистрелить в останньому акті.

Тому сьогодні пофантазую чи спрогнозую кілька варіантів дій на тему, якщо РАЕС, тобто "рушниця" таки "вистрелить". Перше, це буде дуже вигідно самій Росії. Це просто буде "подарунок долі", яким Путін може скористатися, щоб змінити перебіг війни, санкцій і ставлення міжнародної спільноти до Росії.

Постраждалих і жертв у нас люблять.

Емпатичні виступи політиків, скорбота на обличчях журналістів, стурбовані захисники екології, сумні люди з клунками, яких евакуюють, сльози дітей великим планом. О, Росія вміє режисерувати, знімати і представляти трагедії. Варто згадати "рязанський сахар", Норд-Ост, Беслан.

Екологічна радіаційна катастрофа могла б дати плюси у карму Росії, змінити до них ставлення світу на співчутливе та допомогти Росії зняти санкції, бо ж треба рятувати світ від ядерного забруднення. Тому підрив, ой, тобто аварія на РАЕС, дуже вигідна Росії, щоб, наприклад, вивести війська з Херсонської і Запорізької областей, закінчити "СВО", бо ж "отечество в опасности".

Це дало би змогу Путіну перетворитися з ворога на жертву та зберегти обличчя перед росіянами — "мы прекратили СВО, так как надо помогать своим людям". Світ емпатично ридає, Папа Римський заламує руки у жалобі, ООН стурбовано стурбується. Це гарний привід для послаблення санкцій, ввезення товарів, зокрема й для продовження та відбудови виробничого циклу для озброєння. Хороше прикриття для відновлення відносин Росії та міжнародної спільноти.

Звучить як фантастика, але ж ми просто моделюємо, розмірковуємо. От мене, наприклад, турбують ці "аварії", бо Ростов — це не просто місто, а Ростовщина — це не просто регіон, це військовий округ, який має щільне скуплення військової техніки, зброї, людей, складів із боєприпасами. Якщо там буде радіаційне ураження, то на фронт поїде техніка, яка "фонить", підуть люди, які "світяться", а в нас полетять снаряди, які теж будуть небезпечними, бо вони лежали на складах Ростовщини і потрапили під забруднення та випромінювання.

Ще ця ситуація вигідна Росії з тієї причини, що 100-кілометрова зона буде абсолютно мертвою. Тобто прикордоння Луганщини теж буде уражено настільки, що стане непридатним для життя. Ось вам і санітарна зона від страшного НАТО. Абсолютно дешево, без зайвих витрат. Можливо, тому в ОРДЛО нині триває значна агітація, щоб люди виїжджали на Росію? Хоча… і забудова росіянами тут дуже активна. Але росіяни, як таргани, можуть жити навіть у самому реакторі.

Про санітарні зони та їхню важливість, щоб захистити Росію від НАТО, Путін вів розмови вже давно. Радіаційна аварія — гарний і дешевий привід створити таку зону, яка б відлякувала людей.

Так, варіантів дуже багато і всі вони не такі вже й погані для Росії. Скажете, жертви, ураження землі, невже Путін піде на таке? Ой-вей, вам війни мало, розтрощених лікарень і дитячих майданчиків? Колись казали, що росіяни теж люди і на нас війною не підуть, а Путін не дурний, щоб таку війну починати, мені ось не вірилося… Тож ці сценарії для мене не такі вже й фантастичні.

Чи погано це для нас? Звісно, бо буде й наша земля уражена, ні для чого не придатна, мертва. Буде багато біженців, бо це зараз вони "республика" та "русские люди", а як припече, більшість жителів ОРДЛО дістане український паспорт і прибіжить сюди, бо вже знає, як воно, жити "по-русски". Про зброю, яка може ще й мати радіаційну загрозу, я вже писала. Випалена земля, нова "Прип’ять". Знову ж таки, хороший козир для Кремля, якщо йтиметься про поступки щодо ОРДЛО. Така собі "санітарна зона".

Що цікаво, ось жителі мого міста, можуть підтвердити, 2014 року, коли все починалося, в нас було дуже багато розмов про те, що Росія забирає Донбас, щоб утворити саме санітарну зону від Європи та НАТО, тож ця зона має бути без людей. Тоді в це не повірили, ба більше, почали казати, що це ідея України, а не Росії. Хоча на російських мапах було саме так і зазначено.

Тому мені не сподобався, хоч і зацікавив цей "білий шум" про "радиационное облако, идущее в глубь России". Росіяни ніколи не роблять щось просто так. Це була якась інформаційна підготовка. Аварія використана дуже вдало.

Що ще цікаво, влада Ростовщини постійно збільшує кількість українських БпЛА, які щоночі атакують цей регіон. Із 4 дійшли до 47 дронів, які "успішно збивають".

Кожен день на Ростовщині губернатор починає з того, що звітує, про кількість "збитих" українських БпЛА та про те, що ніхто не постраждав. Таке враження, що ростовчан перевели у режим тривоги і страху. Це може бути підготовкою до теракту або заохоченням іти воювати, або ж, щоб не було питань стосовно зростання цін, бо ж "вот видите, напали, мы сбиваем, лучшее в мире ПВО".

Напруження у регіоні зростає. Ні, звісно, наші БпЛА долітають й проводять успішні операції… Але я ж бачу, як ростовчан тримають у стані тривожності й трошки прибріхують, за російською традицією.

От я казала, що спостерігати за Ростовщиною цікаво. Що ж, тривожність, вона зараз всюди. Водночас те, що бумеранги почали повертатися до росіян, дещо розправляє крила. Нарешті війна повертається туди, звідкіля прийшла. Щодо ростовської "рушниці", я не Ванга й не провидиця, це просто спостереження людини, яка 24 на 7 вже 10 років живе війною і ловить кожен її рух.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело