Путін усе поставив на кін. Чому зараз на фронті — найскладніша ситуація з весни 2022-го

Зараз, напевно, найскладніший період на фронті із середини весни — початку літа 2022 року.

Ворог активно нарощує своє угруповання і це позначається одразу на кількох напрямках: Покровському, Торецькому, Курахівському та Часовоярівському.

Нагадаю, що у вищезазначений період 2022 року Сили оборони вели переважно арʼєргардні бої у районі Попасної, Рубіжного та Лисичанська, також було пекло у Сєвєродонецьку.

Зараз темпи просування окупантів значно менші, але спостерігається тенденція до погіршення.

У наступні 4-8 тижнів очікується, що ворог вийде на пік застосування своїх підрозділів.

Це вкладається у часові межі, раніше озвучені Сирським, щодо нарощування ворожого угруповання на нашій території.

Розумієте, що відбувається?

Спочатку — восьмимісячна "дієта" без американської допомоги, потім дуже повільне та поступове її надходження.

А увесь цей час ворог готував нові підрозділи, експериментував із модифікаціями стратегічного озброєння (Х-101, 9М723, дальні дрони тощо), та знімав зі зберігання все, що можна швидко "підняти" та, в принципі, те, що ще може їздити.

Цим і пояснюється факт, що допомоги від союзників наче надходить більше, а ситуація на фронті не покращується.

Так, окупант почав відчувати економічні проблеми, зокрема й через вищезазначене. Але на цьому етапі війни нам від того точно не легше.

Я не хочу виголошувати пафосні речі або гучні слова. Називайте це, як хочете, але ворог тупо поставив усе на кін. Тупо все. Ва-банк це чи не ва-банк, не знаю. Суть у тому, що цей рік явно буде складнішим навіть за 2022-й.

Але ворог відчуває проблеми, тому якнайшвидше хоче посадити нас за стіл перемовин.

Політично це зробити не вийшло (і не вийде, а відповідну хрюканину залиште конспірологам — вони таке люблять обсмоктувати), тому будуть тиснути силою.

Саме силою.

Щоби потім за кілька років (за оцінками, близько 3-8 років) відновитися та здійснити ще одне вторгнення, вже з урахуванням всіх помилок.

Тому найближчі тижні та місяці певною мірою будуть вирішальними.

Або ми зможемо стратегічно зупинити окупанта, або за кілька років нам все ж доведеться сідати за стіл перемовин на умовах ворога.

Я це кажу вперше, бо ситуація дійсно дуже хитка.

Що ж я думаю, спитаєте ви. Очевидно, що Сили оборони не сидять, склавши руки, та не чекають із моря погоди.

Робиться багато чого, тож шанси витримати цей період, не виходячи за межі очікуваних втрат територій (ви ж не вважаєте, що ми нічого не втратимо з таким співвідношенням сил та засобів?), — хороші.

Що потрібно від кожного, щоби легше пройти цей етап?

Тільки дві речі — ЄДНІСТЬ і МАКСИМАЛЬНА ЗАЛУЧЕНІСТЬ!

І не скиглити!

У ворога на меті всього одна ціль — знищення України та всього українського. І це треба розуміти кожному та кожній.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело