Чорні лебеді валютного курсу. Що буде з гривнею далі?
Обсяг придбаної населенням у липні валюти побив 12-річний рекорд, зазначає економіст Віталій Шапран. Але він упевнений: Нацбанк України має в руках весь необхідний інструментарій, щоб не допустити різкого падіння гривні та зростання інфляції.
Чергові історичні рекорди валютного ринку. Обсяг придбаної населенням у липні валюти побив 12-річний рекорд. Чиста купівля валюти становила 1,117 млрд доларів.
Друзі, а що ви хотіли?
По-перше, глобальна інфляція триває 3 роки поспіль. Нагадаю, що в США у 2021 році інфляція досягла 4,7%, у 2022-му — 8%, у 2023 році — 4,1%. Тобто купівельна спроможність 100 доларів на початку 2021 року зараз дорівнює приблизно 118 доларів у США. Звісно, це позначається і на глобальних цінах, бо ЄС від США не надто відстає з інфляції.
По-друге, є серія невдалих рішень регулятора на валютному ринку. Тут якщо коротко, то ситуацію влучно відображає народне прислів’я: "За дурною головою (валютною політикою) і ногам (валютним резервам) нема спокою". Пригадаймо жовтень 2023 року, коли НБУ поспішно переходив до плаваючого курсу: цей перехід коштував Україні кілька мільярдів доларів ЗВР у 2023-му, тож це "свято гри у вільний ринок" продовжилося 2024-го.
Зрозумійте, що в поточній ситуації війни ринок перебуває під постійною дією комплексу факторів, які дратують населення та бізнес. Щомісяця наш ринок атакують "чорні лебеді". Стабілізація лінії фронту та робота зернового коридору певною мірою нівелюється ефектом від виведення з ладу енергосистеми і зростанням імпорту, наприклад, енергетичного обладнання. Та й самі блекаути не додають населенню оптимізму. Тож жовтневий крок НБУ до плаваючого курсу був передчасним, про що я неодноразово говорив.
Розмови, що, мовляв, міжнародні партнери проти фіксованого курсу, здаються дитячими казками. Центральні банки мають можливість відправляти курс національної валюти в плавання у різний спосіб. Наприклад, можна встановити якірний курс, як варіант — 40, і нехай курс плаває біля цієї позначки, або ж встановити коридор коливань курсу. Монетарна влада мала б подати ринку чіткий сигнал і зробити так, щоб населення та бізнес мали впевненість у стабільності ринку. Замість цього на ринок обрушили бубоніння експертів під впливом прогнозів КМУ та бухгалтерського курсу, за яким рахуємо бюджет. Тож орієнтири на девальвацію та пасивна комунікаційна політика НБУ на валютному ринку призводять до вимивання (витрат) ЗВР на гасіння курсових коливань.
Тому ми й спостерігаємо зараз аномальну ситуацію, коли начебто і НБУ підтримує ринок, начебто й валютні резерви НБУ на рівні 37,89 млрд доларів валові, та 26,3 млрд доларів чисті (на 01.07.2024), і партнерська підтримка нам надійде в обсязі 3,9 млрд доларів найближчим часом, але ринок нервує. За наявного алгоритму роботи ринку на нас час від часу чекатимуть регулярні періоди нестабільності курсу, які регулятор буде закривати інтервенціями коштом валютних резервів НБУ. Звісно, НБУ впорається з ситуацією, але через непродуктивне використання ЗВР. Каталізатором фундаментальної помилки Нацбанку у жовтні 2023 року стала так звана валютна лібералізація. Я зовсім не є її противником, але у виконанні НБУ, як і перехід на плаваючий курс, вона принесла більше негативу, ніж користі.
Традиційне питання: а що далі? Всі можливості для утримання курсу НБУ має. Негативний платіжний баланс у першому півріччі не може бути причиною девальвації. Зростання курсу долара з 36,6 до 42 (зараз це верхня межа на готівковому ринку) — чималий інфляційний імпульс в 14,75%. Ситуацію пом’якшить те, що багато хто з імпортерів закладав у розрахунки курс 40. Але подальша девальвація – це гарантована інфляція, тому навряд чи регулятор зважиться на такий крок. Втім, якщо НБУ піде на догоду тактичним бюджетним перевагам, то у громадськості постане законне питання: а як же бути з тим "кіно", яке нам крутили в монетарному кінозалі НБУ, розповідаючи про важливість високої облікової ставки і високих ставок за ДС НБУ, а як же незалежність НБУ від уряду і незмінна "свята" інфляційна ціль у 5%?
Із липневої ситуації на валютному ринку уряд і НБУ мають здобути науку із двома висновками:
- В Україні різко відпускати курс не можна, навіть +1 грн призводить до занепокоєння населення і ще більшого занепокоєння бізнесу. А якщо ці дії ще й не пояснювати і водночас гратися в ринок, то у стейкхолдерів виникає відчуття "мутної водички", що стає каталізатором занепокоєння.
- Базікання про те, як вигідно для бюджету мати курс 42, 45, 50 тощо, варто припинити. Яким буде бюджет у 2025-2030 рр. – покаже час і конфіскація російських активів, яка вже, до речі, розпочалася. А от валютні резерви НБУ від таких "пісень" худнуть уже сьогодні.
Тож я свій прогноз щодо валютного ринку не змінюю з лютого 2024 року: курс буде таким, яким його захоче бачити НБУ. Всі повноваження, можливості та інструментарій для підтримки стабільності на валютному ринку — в руках НБУ.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.