Життя після перемир'я: яке майбутнє чекає на Україну в найближчі роки

В мене для вас погані новини. Якщо думаєте, що "заморозка" чи завершення війни в Україні принесуть вам спокій та процвітання, ви помиляєтесь.

Мене багато хто вважає оптимістом. Я розробляю успішні стратегії, допомагаю моделювати позитивні сценарії майбутнього. Але наскільки реалістично позитивне майбутнє для України?

Саме тут у мене для вас погана новина.

Як ми знаємо:

• майбутнього не знає ніхто;
• сценаріїв майбутнього безліч;
• майбутнє не можна передбачити, можна лише змоделювати трендовий сценарій на основі наявних факторів та трендів (і без урахування "чорних лебедів") і оцінити наслідки.

Але його можна запрограмувати.

Це можливо, коли ви суб'єкт (маєте свої цілі, стратегію, ресурси, можливість досягати цілі і можете впливати на інших суб'єктів).

Відразу зафіксуємо, що Україна не має своєї стратегії, довгострокових вимірних цілей і спільної відповіді на питання "яку країну ми разом будуємо?"

Про ЄС та НАТО як цілі не говоріть мені. Безрозсудне входження до ЄС теж має негативні наслідки:

• деіндустріалізацію;
• відтік людського капіталу.

Україна буде лише ресурсним центром для ЄС. Спробуйте мені довести протилежне у тому бізнес-кліматі та 150-му місці в індексі економічних свобод.

Я 5 років працював у Латвії. Це колишня республіка СРСР, яка стала частиною ЄС.

І я своїми очима спостерігав деградуючу економіку та демографію.

• за даними Центрального статистичного бюро Латвії, з 2000 до 2021 року населення країни скоротилося на 18,2% (з 2,38 до 1,95 млн осіб);
• лише за період 2009-2010 років з країни виїхало близько 200 тисяч осіб, переважно до Великобританії та Ірландії;
• це призвело до нестачі робочої сили у ключових галузях економіки та посилило демографічні проблеми.

Вступ до ЄС негативно позначився на сільськогосподарському секторі Латвії:

• запровадження квот та стандартів ЄС призвело до скорочення виробництва у низці галузей. Наприклад, виробництво цукру в Латвії було практично повністю згорнуто;
• місцеві виробники не готові конкурувати з більш ефективними фермерськими господарствами Західної Європи.

Після вступу до ЄС у Латвії спостерігалося значне зростання цін:

• інфляція у 2004-2008 рр. досягала 15-17% на рік;
• особливо сильно зросли ціни на продукти харчування та нерухомість;
• це призвело до зниження купівельної спроможності населення та зростання соціальної нерівності.

Можу ще продовжувати, але не буду.

…

НАТО нам також не світить. Це, схоже, буде частиною домовленостей про перемир'я та компроміс Заходу з Росією.

…

Повторюся: Україна не має чітких артикульованих цілей.

Немає стратегії для їхнього досягнення.

І навіть якби вони були, немає ресурсів і спроможності для їхнього досягнення.

…

В Україні немає ефективної системи керування країною.

• у нас пострадянська модель, де люди та економіка були ресурсом для КПРС;
• КПРС немає, але є інструменти, що збереглися, і бажання їх використовувати для контролю всього і вся.

У нас не працює Конституція:

• у Конституції прописано, що громадянин – головний бенефіціар країни, співвласник усіх надр, лісів, полів та річок. І держкомпаній та інфраструктури. Покажіть мені вартість вашої 1/40 мільйонної частки у спільних активах;
• чиновники монопольно контролюють і ресурси, і людей;
• люди позбавлені конституційних прав на свободу (слова, преси, переміщень, підприємництва);
• у нас конфлікт гілок влади. Три незалежні гілки, фактично, управляються з одного центру і не є незалежними;
• Україна — єдина країна у cвіті, де міністерства — не департаменти одного Кабміну, а кожне — окрема юрособа. Таке собі особливе царство;
• також ми — майже єдина країна, де є окремо Мінфін і Мінекономіки. Всюди це відповідальність одного міністерства і без конфліктів;
• силовики мають необмежені права та нуль відповідальності за свавілля, позбавлення людей свободи, приватної власності;
• при цьому громадяни та бізнес не мають презумпції невинності;
• у нас 220 разів за 10 років змінилося податкове законодавство. Останній раз тиждень тому;
• Україна посідає 150 місце в індексі економічних свобод. По сусідству Ємен, Лівія, Іран, Аргентина, М'янма, Алжир, Сирія, Судан, Зімбабве та Венесуела. Як вам сусідство?

Продовжувати?

…

Україна втрачає людей:

• на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців;
• від 1,4 до 2,3 млн осіб можуть залишитися за межами України;
• третина української молоді, згідно опитувань, хоче виїхати за кордон;
• 4 млн українців планують виїхати після війни.

Хто лишиться? І, головне, навіщо?

…

Тепер про основний сценарій, який на сьогодні бачу про події 2025 року і далі.

Повторюся, сценаріїв значно більше, ніж один. Але цей бачу як базовий і неодноразово його описував останній рік. А зараз уже отримую масу підтверджень його реалізації.

Отже:

1. Січень – квітень 2025 року. Припинення вогню під тиском США та інших країн, включаючи Китай.

2. Січень – травень – проведення переговорів щодо формалізації умов перемир'я (не миру).

3. Травень-червень — підписання угоди про перемир'я з можливими ключовими умовами:

• Україна отримує гарантії безпеки вагоміші, ніж є зараз від США та інших країн партнерів США;
• ми отримуємо гарантії фінансової підтримки відновлення економіки (по суті, у тих же обсягах, що було раніше фінансування війни) і, насамперед, підтримку українського ОПК (самозабезпечення України необхідними оборонними технологіями для протистояння Росії та на наступних етапах для заміщення Росії на звичних їй ринках у колаборації з американськими корпораціями);
• але від НАТО доведеться відмовитися задля поступок Росії;
• конфлікт буде заморожено за кордоном військового дотику станом на кінець січня;
• буде узгоджено демілітаризовану зону, наприклад 200 км;
• демілітаризовану територію контролюватимуть миротворці ООН;
• буде частковий обмін територіями (якими – писав раніше);
• питання Донбасу та Криму буде знято з порядку денного обговорення та претензій на 10 років.

4. Червень — липень 2025 — зняття воєнного стану та запуск виборчої кампанії (місцеві вибори, парламентські вибори та президентські вибори). Обмежувати чоловіків у виїзді не будуть. Це може призвести до серйозної соціальної напруги та падіння рейтингів влади.

5. Вересень – жовтень 2025 року – проведення виборів. Хто переможе, ніхто сьогодні не скаже. Можна лише стверджувати, що до парламенту пройде 4-5 партій і жодна не домінуватиме.

Іти до парламенту вони будуть із гаслами про:

• справедливості;
• відновлення України;
• Make Ukraine Great Again;
• підтримці ветеранів та громадян, які втратили від війни;
• Євроінтеграції та НАТО

- …

Але у парламенті знову не буде професійних політиків. Буде багато шановних ветеранів, волонтерів, бізнесменів та активістів, які не мають політичної спроби, стратегічного бачення та реальної відповідальності перед виборцями.

Згадайте 2015 рік. Згадайте 2019 рік. Де причина того, що 2025 рік відрізнятиметься?

Ідеологічних партій в Україні немає. Є лише політичні стартапи. Де інвестори скидаються на отримання рейтингу, своїх представників у владі, а потім повертають інвестиції.

Прем’єр буде компромісним. А Кабінет міністрів — квотним (партії поділять портфелі). Кабмін не зможе у Парламенті затвердити програму на 5 років. І через час його роботу буде заблоковано.

Президент, традиційно, розставить своїх людей на силові відомства і підминатиме під себе депутатські групи та міністрів.

Незалежно від того, хто стане Президентом, через 6 місяців почнеться конфлікт Президента та Парламенту. Кабмін, побудований за Конституцією з багами, буксуватиме. Міністри, зазвичай, будуть обмежені у призначенні заступників, обмежені в маневрах. Будь-які рішення полегшити бізнес-клімат та інтенсифікувати роботу з інвесторами прокуратурою сприйматимуться як збитки бюджету. Згадайте кейс Пивоварського.

Весь 2026 пройде у спробах організувати роботу органів влади.

Захід буде стриманий в підтримці України, бо не розумітиме з ким спілкуватись в країні.

Що відбуватиметься в економіці та в соціумі?

• народ продовжуватиме їхати у пошуках кращого життя;
• бізнес, як і раніше, страждатиме від відсутності фінансування, високого податкового навантаження та свавілля силовиків. Буде все далі переносити виробництво з України. Першими з них будуть представники DefenseTech;
• падіння популяції та бізнес-активності призведе до падіння надходжень до бюджету. І якщо на 2025 рік заявленої допомоги та кредитів від Заходу вистачить, то на 2026 уже немає;
• владi не залишиться нічого, крім знову піднімати податки і душити бізнес;
• програма американців із забезпечення кредитів критичними матеріалами почне працювати. Сировина видобуватиметься, вивозитиметься та перероблятиметься в інших країнах;
• в Україні просто немає стимулів для цього. Ні кредитного фінансування, ні податкових стимулів, ні вільних економічних зон;
• Україна продовжуватиме скочуватися в статус "бананової республіки"

Найнеприємніше відбуватиметься на вулиці.

• на руках уже сьогодні (як мені сказали друзі з дружніх організацій) — понад 4 млн одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї;
• буде спостерігатися дефіцит роботи та сплеск криміналу;
• що посилить відтік людей із України.

2027 року політична криза призведе або до розпуску парламенту, або до імпічменту Президента. Радше за все, до першого.

У кінці 2027 року відбудуться чергові вибори, які відбуватимуться на тлі початку Третьої світової війни і ризиків повторення агресії з боку Росії, що зросли.

…

Спробуйте мене переконати у нереалістичності такого сценарію.

Як було сказано вище, майбутнього ніхто не знає. І щоб не йти за негативним сценарієм, його як мінімум, потрібно описати.

А як максимум, запрограмувати позитивний цільовий сценарій та його реалізувати.

Поки що мій внутрішній параноїк стверджує, що ми йдемо в описаному вище сценарії. І він ще не найгірший.

…

Все написане суб'єктивно, є художнім твором, всі збіги з реальністю є випадковістю.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело