Трамп — не дурень, або Чому Україні варто готуватися до гіршого сценарію

У мене знову погані новини. І насамперед для себе ж.

Трамп не дурень і не ідіот. Останні його рішення є частиною далекосяжного плану.

Так, деякі рішення робляться "через дупу", але йому пофіг. Є ціль. І ця ціль – ліквідація основного конкурента, Китаю.

Який зв'язок українського питання та Китаю? Прямий, хоч і не очевидний відразу.

Оборонна доктрина США визначає Китай головним та основним ворогом. Причина — гегемонія Китаю, що наближається:

• в економіці вони вже лідирують за ВВП по ПКС;
• лідирують у світовій торгівлі;
• у контролі критичних матеріалів;
• у кількості реєстрованих патентів;
• наздоганяють у секторі напівпровідників (максимум 2 роки розрив);
• наздоганяють в секторі штучного інтелекту (розрив кілька місяців);
• будують найсильнішу армію у світі (до 2027 року буде готова);
• ключовий гравець та драйвер БРІКС (антиамериканського економічного союзу);
• готуються до запуску цифрових валют для заміщення долара у міжнародних розрахунках;
• переходять уже в розрахунках із партерами на юань, включаючи кредитування;
• Китай — найбільший виробник автомобілів, металургійної продукції, титану, хімічної продукції, електроніки.

Можна продовжувати.

Причини того, що відбувається: хаккінг Китаєм старої системи Світового порядку. Де, не маючи явної зовнішньої загрози, вони створили умови, що перетворили їх на економічного гегемона:

• Китай має десятки довгострокових стратегій (які, на відміну від України, системно реалізує);
• за рахунок нечесної конкуренції (штучне заниження вартості юаня, на відміну від України, де гривня штучно завищена) вони безперешкодно захоплювали ринки, знищуючи конкуренцію;
• Китай має системну політику корумпування урядів та керівників корпорацій партнерів (до 5% обороту китайські компанії відносять на витрати без підтвердження. І це офіційно);
• Китай дає своїм компаніям нульові кредити для рефінансування країнами (інвестиції, торгівля).

І все це Китай робив, спираючись на інфраструктуру старої системи — старого Світового порядку.

Аналітики Держдепу та ЦРУ оцінюють ризики втрати Штатами світового впливу дуже реально. Посилюють побоювання заяви Сі про необхідність перегляду Світового порядку…

Як Штатам усунути загрозу? Загрозу втрати як світового панування, так й дефрагментації Штатів як наслідки ослаблення США?

1. Війна з Китаєм?

Руйнування основ їхнього технологічного потенціалу? Не варіант. Це ядерна країна з величезною оперативною глибиною. Навіть війна за Тайвань — критичні ризики для США.

2. Яке найслабше місце Китаю?

Його ринки збуту. Світова торгівля. І ось тут можна бити. І чим швидше, тим ефективнішим буде удар.

Наважуюся припустити, що політика Трампа саме проти цього спрямована. Зокрема:

• тарифи проти китайської продукції? Для Китаю це не критично;
• тарифи проти партнерів Китаю? Вже починає бити боляче;
• скорочення світової торгівлі б'є ланцюжками створення вартості, де Китай важливий елемент;
• запуск глобальної рецесії – створення "ідеального шторму"? — Ідеально!

Коли ти не можеш використовувати логіку прямих дій, ти запускаєш керований хаос. Логіку якого розумієш лише ти.

Хвиля рецесій, криз у різних секторах (фінанси та фондовий ринок, банківський сектор, виробництво та ланцюжки поставок) — просто зметуть економічний потенціал Китаю.

І на додаток війна. Але не США проти Китаю, а Китаю з кимось із сусідів. Це зруйнує потенціал Китаю і поверне США глобальне домінування.

А де тут Україна?

Особливо ніде.

В межах ідеального шторму, що готується, це один з невеликих елементів запуску керованого хаосу.

Світ зрозумів, що старих інститутів немає:

• НАТО – фікція. Де США підірвали впевненість у надійності інституції та вже натякають на вихід з організації;
• США вже не є гарантом безпеки й можуть вимкнути свої ракети, продані іншим країнам, в одну мить;
• ООН, ОБСЄ — інститути, які вміють тільки висловлювати стурбованість;
• МАГАТЕ — ну, ви в курсі;
• ВООЗ – показали себе під час фейкової пандемії;
• СОТ — на холді;
• визнання Криму російським ставить хрест на системі міжнародного права…

Старі інститути не працюють. Сила права поступилася правом сили. А отже, треба готуватися до гіршого, якщо, звичайно, не буде нових "лебедів". Або чорних, або білих. Там як пощастить)

Важливо одне: Україна може розраховувати лише на себе(!). У військовому та економічному плані.

Друзів немає. Є тимчасові союзники. Ворогів багато. Не тільки поза та всередині країни.

Тільки максимальна зібраність (!) і ефективність дозволить Україні пройти хаос, що насувається.

Чи зможемо?

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело