Смертність у 3 рази вища, ніж народжуваність. Чому Україна не народжує і до чого тут повага до жінки
Смертей в Україні — майже втричі більше, ніж народжень, і це не дивно, з огляду на наше ставлення до материнства, вважає журналіст Тетяна Даниленко. За цим показником, як це не сумно їй казати, Україна залишається Росією.
Чергова сенсація, яка навіть не новина.
За підсумками 2024-го в Україні смертей майже втричі більше, ніж народжень. Рік був ще гіршим за 2023-й.
Все списують на війну, але тенденція давня. І з чого б їй бути іншою?
Вивезла дітей — погана матір, не вивезла — ще гірша.
Війна і фінансове становище — очевидні причини. Але суспільний тиск, який переживає зараз українська жінка — за межами можливого.
Вона зобовʼязана бути вічно молодою, доглянутою і красивою. Має відбутися як особистість і як фахівець (а бути мамою в нашому суспільстві дорівнює бути ніким, навіть якщо мова про багатодітних).
Українська жінка повинна готувати як шеф-кухар ресторану і тримати інстаграм-порядок вдома.
Повинна бути фінансово самодостатньою.
Повинна довести, що вона не "донька X", не "дружина Y" і не "коханка Z", і її успіхи — її власна заслуга, а не батька, чоловіка, бойфренда, коханця.
Після народження дитини жінка щодня має демонструвати, що вона — не зіпсований товар, а як і раніше — худа, молода, красива, успішна, карʼєрно мотивована.
І, повторюся, до роботи матері (а це тривалий час робота) — нуль суспільної поваги.
Токсичні штампи й стереотипи стосовно матерів сочаться отрутою з кожної соцмережі. Ми в цьому контексті мало в чому відірвалися від решти дикунського концтабору "СНГ".
Додайте сюди жахливий брак дитячої інфраструктури — від майданчиків до дитсадків.
У суспільствах, де матір — це другий сорт жінки, самотня матір — "развєдьонка с пріцепом", а діти — фактор роздратування у громадських місцях, не може бути хорошої демографії.
Якщо ми хочемо вижити як нація, потрібно ставати європейським Ізраїлем не тільки у сфері нацбезпеки та оборони. Будувати армію як в Ізраїлі — і залишатися Росією в ставленні до материнства і дитинства жодного сенсу немає.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.