Мобілізація і наступ у липні: чого чекати від РФ після удару по аеродромах
Аналітик Ігар Тишкевич не сумнівається в тому, що Путін якось змушений буде відреагувати на удари по аеродромах РФ. Одним із найбільш очевидних наслідків він бачить мобілізацію, яку Росія оголосить найближчим часом.
А тепер серйозно щодо реакції Росії.
Отже, вже ясно, що замовчати подію не вийде. Завдати ядерного удару Путін побоїться. Тут важлива реакція інших ядерних держав. Зокрема тих, від яких Росія залежить — Китаю та Індії.
Простий удар роєм дронів, навіть дуже великим — не той масштаб. Спроба удару балістикою по центру Києва — можливо, але без результату теж буде "не те".
"Не те" з погляду населення, яке сприйме подію навіть не як ляпас, а як прояв слабкості "великої держави". У російській політиці (починаючи з Московського царства) зростання подібних настроїв неприємне і небезпечне для царя. Треба щось придумати.
"Не те" і з погляду загальної ситуації у війні та необхідності продемонструвати російську перевагу. Тобто обґрунтувати свої завищені вимоги до переговорів і мирного процесу.
За другим варіантом відповідь уже є — посилення тиску на фронті (що не скасовує спроби ракетними атаками знищити українське керівництво). Але темпи наступу РФ не так щоб вже дуже проривні. Явно недостатньо для "другої армії світу". І навіть якщо літня кампанія буде успішною, результат буде ближче до осені. А до осені населення треба годувати якоюсь казкою. До того ж на тлі великих втрат (на які зараз уже звертатимуть увагу).
І тут, враховуючи КДБшне минуле Путіна, я бачу дві складові.
Перша — нагнати страху. Тобто придумати історію про терористичну загрозу. Почати шукати дачні будиночки з контейнера. Звісно, з арештами їхніх власників. Ну і придумати кілька нібито українських атак на цивільну інфраструктуру. За аналогією з вибухами будинків перед другою чеченською. Росіянин повинен боятися і повинен, умовно, попросити царя захистити будь-якими методами.
Другий етап — оголошення мобілізації "на прохання трудящих". Тут, з одного боку, буде гра у "вітчизняну війну" в пропаганді. З іншого, вирішення питання додаткового м'яса для спроб прорвати українську оборону. І, нарешті, економія бюджету на підйомних за укладення контракту. Від МО гроші, ймовірно, платити все ж будуть. Але це 400 тисяч із 3,5...4 мільйонів рублів. Іншу частину доплачували суб'єкти федерації. Ці гроші зекономлять. Адже мобілізація — не контракт.
Отже, уже в червні можна очікувати початок мобілізації в Росії.
Друге, але не головне — знайти цапа-відбувайла. З одного боку, таким теоретично міг би стати Бєлоусов, але той може втриматися. Як-не-як аудитор, зачистив низку схем. Тому його, природно, не любить частина старих кадрів у МО. Але його підтримують Чемезов і Патрушев. Тому відставка міністра — не 100% ймовірність.
А ось зачистка низки генералів можлива. Особливо, якщо Бєлоусов встоїть — він буде прихильником публічної прочуханки. Так звільниться місце для його ставлеників. Прихильниками тієї ж прочуханки будуть люди Чемезова. Адже саме "Ростеху" буде доручено відновлення стратегічної авіації. А це великі, дуже великі гроші. Причому, з огляду на терміни розроблення та будівництва нових літаків, гроші без зобов'язань показати результат уже наприкінці року.
Водночас вищесказане, повторю, не скасовує повітряних ударів РФ. І вже в липні — різкого пожвавлення (навіть порівняно з поточною обстановкою) на фронті. Путіну потрібна буде "маленька перемога". Потрібна як життя. Або для життя.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.