Кому — танці, кому — виживання: чому флешмоб із танцями недоречний під час комунальної катастрофи
Блогер Олексій Кущ категорично проти флешмобу з танцями на противагу блекауту, що розгорнувся в мережі. На його думку, розміщувати таке публічно — значить знецінювати реальні страждання простих людей, людей похилого віку, інвалідів і дітей, про проблеми яких зараз потрібно кричати на всіх міжнародних майданчиках, залучаючи будь-яку технічну допомогу.
Мережу заполонили ролики киян, які танцюють у дворах і навіть на льоду Київського водосховища, з діджеями і світломузикою.
Я не знаю, хто придумав цей "фарс на Титаніку", але виглядає все це максимально кринжово. А самі учасники сприймаються як не цілком адекватні люди. Це м'яко кажучи (не хочу використовувати слово "ідіоти").
Публічно таке розміщувати — це знецінювати реальні страждання простих людей, людей похилого віку, інвалідів і дітей, про проблеми яких зараз потрібно буквально кричати на всіх міжнародних майданчиках, попутно залучаючи будь-яку технічну допомогу.
Але такі відео — це відведення уваги від тієї кризової ситуації, яка розгортається в наших мегаполісах.
"Вони танцюють біля багаття, у них не все так погано", — подумають у Європі.
А я от нещодавно бачив, як жінка з двома маленькими дітьми з жахливим кашлем розклала просто в кафе інгалятор. Тому що їй дітей потрібно рятувати, а не танцювати.
Ось про це потрібно говорити, а не про "дикунів, які танцюють".