Розділи
Матеріали

Війна на виснаження: як інновації ЗСУ призвели до колосальних втрат окупантів

За рік щомісячні втрати РФ на фронті зросли з 14 до 35 тисяч, повторює військовий експерт Дмитро Снєгирьов інформацію, озвучену в Давосі президентом Зеленським. Війна стає все більш болючою для ворога, і це насамперед — наслідок інновацій ЗСУ, зазначає експерт.

Втрати РФ набагато серйозніші, ніж вона визнає | Фото: 63.ru

Російська армія зазнає катастрофічних втрат на фронті. За даними Головного управління розвідки МОУ, безповоротні та санітарні втрати російських окупаційних військ впродовж тільки 2025 року склали понад 418 000 солдатів, що дорівнює чисельності майже 35 дивізій.

Найбільших у 2025 році втрат особового складу ворог зазнав у січні — 48 240 солдатів.

Втрати Росії за рік зросли з 14 тисяч до 35 тисяч вбитих на місяць, повідомив президент України Володимир Зеленський на економічному форумі у Давосі. Це зумовлено низкою чинників, зокрема інноваційними технологіями української оборонної промисловості, низьким рівнем підготовки та падінням морально-бойового духу загарбників.

Саме Сили оборони України запровадили першу в світі так звану kill zone. Йдеться про інноваційні українські розробки і FPV-дронів, і розвідувальних дронів. До того ж зазначу, що ширина "кілл-зони" за останні пів року з 5 км збільшилася до 10, а іноді доходить і до 20 км. Це блокує можливість російських окупантів перекинути особовий склад і техніку безпосередньо до лінії бойового зіткнення.

Можливості української сторони щодо знищення ворожої живої сили та бронетехніки зросли в рази. Тобто перший чинник — це інноваційні технології Сил оборони України.

За оцінками російської сторони, Сили оборони наразі мають можливість на окремих ділянках фронту використовувати до 14 FPV-дронів по окремій цілі, зокрема по військовослужбовцю ЗС РФ. Окупанти не мають такої можливості та такої кількості FPV-дронів.

Другий чинник — низький рівень підготовки солдатів армії РФ.

Основні втрати несуть штурмові підрозділи противника, де рівень смертності — до 80%. А їхній кістяк складають так званий спецконтингент "К". Тобто російські в’язні, які, згідно з указом російського диктатора, мають право підписувати договір з Міністерством оборони країни-окупанта навіть у залі суду.

Друга категорія — це примусово мобілізовані з окупованих районів Луганської та Донецької областей. Віковий ценз становить від 18 до 65 років. Примітно, що вони практично не проходять бойового злагодження і їх відразу кидають у штурмові підрозділи. Саме це й обумовлює високі втрати окупантів — до 35 тисяч на місяць.

Третій чинник, що дає змогу Силам оборони України завдавати колосальних втрат російським окупантам, — це низький морально-бойовий дух російських штурмових підрозділів.

Насамперед це тактика російських окупантів. В останні місяці вони знову почали використовувати так звану тактику "банзай-атак" або ж "м’ясних штурмів". Зауважте, на момент активізації дипломатичних зусиль української та американської сторін російські окупанти пішли на відверто провальні атаки позицій Сил оборони України з масовим використанням і бронетехніки, і особового складу. Зокрема сама російська сторона змушена була визнати їх вбивчими в прямому і переносному сенсі цього слова. Це ледь не основний компонент втрат російської армії. Це так звані "м’ясні штурми", те, що росіяни називають "за ціною не постоїмо".

Варто зазначити, що тактика так званих "банзай-атак" фактично вичерпала себе, що визнають і самі окупанти.

Отже, ця сукупність чинників і дає ті цифри втрат російських окупантів, які озвучені американським президентом і українською розвідкою — до 35 тис. особового складу армії РФ.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що російські війська тривалий час не можуть наростити своє угруповання, адже Сили оборони щомісяця нищать більше окупантів, ніж країна-агресор призиває.

Як повідомлялося раніше, новопризначений міністр оборони Михайло Федоров заявив, що для пришвидшення завершення війни необхідно довести щомісячні втрати російських окупантів до 50 тис.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.