Розділи
Матеріали

Запорізький "контрнаступ": навіщо російська пропаганда перетворює тактичні контратаки ЗСУ на епічний прорив

Ніякого масштабного контрнаступу ЗСУ в Запорізькій області немає, заявляє військовий оглядач Олександр Коваленко. Є контратакуючі дії українських військ із зачистки низки територій — але і вони створюють для противника серйозні проблеми, і щоб виправдати відступ, він перебільшує масштаб того, що відбувається...

ТСК контратакує | Фото: Міноборони України

Запорізький "контрнаступ"...

Ось уже як тиждень російські пропагандистські майданчики генерують панічні настрої, мовляв, СОУ перейшли в контрнаступ у Запорізькій області, використовуючи велику кількість сил і засобів, зокрема й бронетехніку.

Деякі особливо відбиті на останню пряму звивину z-військовину z-воєнкори повідомляють про колосальні втрати СОУ, тисячі вбитих і сотні одиниць спаленої техніки. Ось тільки десятків і сотень відео з верифікацією цих втрат так жодного разу у відкритому доступі й не спливло, хоча, як же це так — не похвалитися в прямому ефірі розгромом чергової української танкової колони?

Так, що ж насправді відбувається за ЛБЗ?

Перш за все, необхідно усвідомити, що ніякого контрнаступу на цей час не проводиться. Своєю чергою, Сили оборони України проводять тактичного рівня контратакувальні заходи на окремо взятих ділянках фронту з метою поліпшення позицій.

Тобто, ні про який епічний "контрнаступ" не йдеться, а говоримо ми про тактичного рівня контратакувальні заходи.

Перехід від глухої оборони до контратак — це цілком звичайне явище, і впродовж 2025 року ми неодноразово могли їх спостерігати в СОУ, наприклад, Добропільський напрямок, Куп'янська операція зачистки тощо. Але навіть для проведення таких контратак необхідно, щоб були створені або виникли відповідні умови.

Наразі цими умовами стали відключення окупантам "сірих" терміналів Starlink, а також сповільнення і в перспективі блокування Telegram. З урахуванням падіння якісного зв'язку та комунікації у низки підрозділів РОВ по лінії фронту, не скористатися цим для поліпшення своїх позицій було б нерозумно.

Також важливою обставиною стало те, що основна пробивна сила угруповання РОВ, зібраного на Південно-Донбаському напрямку, 5-та ЗВА, з вересня 2025 року зазнала катастрофічних втрат — понад 20 тисяч осіб і... втратила свою боєздатність. Так, складно собі уявити втрату боєздатності, але з 5-ю ЗВА це сталося.

5-та ЗВА, що діє на Гуляйпільському напрямку силами і засобами 127-ї МСД, 57-ї та 60-ї ОМСБр, отримала підтримку від суміжних армій, зокрема, підрозділами 38-ї та 64-ї ОМСБр, а також 69-ї ОБрП зі складу 35-ї ЗВА. Раніше 37-а ОМСБр 36-ї ЗВА, а також 5-та ОТБр так само змушені були посилити її зношений ресурс.

Також зараз командуванням РОВ порушується питання про введення в бій за Гуляйполе повнокровних резервних сил 34-ї ОМСБр 49-ї ЗВА, яка, як відомо, входить до складу УВ "Дніпро", а також підрозділів зі складу 90-ї ТД. Ці сили мали бути задіяні РОВ тільки після виходу на правий берег річки Гайчул, але їх можуть застосувати вже найближчим часом для пришвидшення процесу окупації Гуляйполя.

Усі ці фактори дозволили СОУ з оборони перейти за низкою напрямків до активних контратакувальних дій і їхній результат ми вже можемо спостерігати, а саме:

  • противник відкинутий від Новоолександрівки, Вербового і Вишневого (Дніпропетровська область), ослаблені перекиданням сил і засобів для посилення 5-ї ЗВА;
  • противник був відкинутий від Тернуватого і Косівцевого на лівий берег Гайчул і навіть... скажімо так, більше цього, але про це не зараз;
  • на Степногірському плацдармі СОУ не тільки продовжують утримувати місто, а й відкинули противника з Приморського, повністю зачистивши північну частину села по дорогу 204, а також Лук'янівку в районі ландшафтного заказника "Степногірський".

РОВ не можуть повноцінно зараз протистояти цим контратакувальним діям, але щоб нівелювати їхні результати та гіпертрофувати свій опір, це все називають якимось масштабним "контрнаступом", щоб за результатом прозвітувати про те, що вони зупинили те, чого, по суті, й не було, а втрачені позиції — цілком доречні.

Проте це яскравий показник уразливості РОВ від несподіваних ситуативних явищ. А якщо говорити про явища, що формуються в рамках стратегії?

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело