Реєстр дронів не врятує Україну: як зробити післявоєнне застосування БпЛА по-справжньому безпечним
Закон про контроль та обов'язкову реєстрацію дронів у післявоєнний час провалений — і це добре, вважає керівник центру підготовки операторів БпЛА Віктор Таран. Тому що такий закон не зможе вберегти Україну від кримінального використання дронів, натомість створює поле для додаткового тиску на людей з боку влади.
Депутати провалили голосування за законопроєкт про деанонізацію дронів, який передбачав запровадження жорсткого контролю та обов’язкової реєстрації цивільних безпілотників після завершення воєнного стану.
Чому це правильно?
Проєкт пропонував створити державний реєстр цивільних дронів, обов’язковий облік безпілотників, ідентифікацію операторів та адміністративну й кримінальну відповідальність за порушення правил. Ця ідея має низку суттєвих проблем і ризиків.
По-перше, такий реєстр навряд чи реально зупинить тих, хто планує використовувати дрони незаконно. Безпілотник типу FPV можна зібрати самостійно (в інтернеті багато інструкцій у вільному доступі) чи придбати за готівку. Після його використання ні реєстрація, ні база даних не допоможуть відстежити ані дрон, ані оператора.
По-друге, нові правила могли створити зайві перешкоди для тих, хто використовує дрони легально. Наприклад, військовим, журналістам, волонтерам, фермерам тощо.
По-третє, обов’язкові заявки, дозвільні процедури та контакти з поліцією ризикують стати інструментом непрямого тиску, особливо в країні з низьким рівнем довіри до правоохоронців.
Також існує питання захисту даних: навіть якщо реєстр не буде публічним, база з чутливою інформацією може стати об’єктом витоків або зловживань у реальних українських умовах.
Це не означає, що регулювання ринку безпілотників не потрібно. Але воно має бути прозорим, пропорційним і базуватися на довірі, а не на надмірному контролі.
І останнє. Якщо ми справді хочемо скоротити незаконне застосування дронів, то ключ до цього не в реєстрах і не в базах даних. Він у побудові справедливої держави, де працює верховенство права, поліція викликає довіру, а не страх, а закон однаковий для всіх.
У такій системі технології не стають інструментом помсти чи відчаю. Без цього жоден реєстр не стане панацеєю. Без цього після війни ми й далі бачитимемо трагічні ситуації, подібні до черкаської, де ветеран вбив поліціянтів.
У країні, що виходить із війни з величезною кількістю травмованих людей і зброї, будь-який технічний контроль без справедливих інститутів лише створює ілюзію безпеки. А ілюзії, як показує український досвід, не зупиняють насильство.
І український народ, як це часто бувало, після курсів "Народний FPV" піде шукати справедливості самостійно.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.