Війна в Ірані не врятує РФ: як удар по Тихорецьку прискорює деградацію російської нафтової галузі

ЦСО "А" СБУ вразив дронами Тихорецький нафтовий вузол у Краснодарському краї. Красиво горять резервуари, створюючи атмосферу саудівсько-дубайського лиску.

Кубанська влада спочатку бадьоро повідомила, що збито 30 безпілотників, частина уламків упала на нафтобазу, виникла акуратна пожежа на площі 150 кв. м.

За кілька годин вони ще бадьоріше відрапортували, що все добре, ситуація розвивається позитивно, площа пожежі збільшилася у 25 разів, до 3,8 тис. кв. м, унаслідок незначності інциденту перекрито дорогу, що огинає нафтооб'єкт, знімати й захоплюватися можна тільки з шосе "Кавказ"...

Що тут важливо?

1. У Росії діє монструозна система магістральних нафтопроводів, які женуть нафту від родовищ у Поволжі, на Уралі, у Західному Сибіру та ін. до вихідних точок на півдні та заході країни.

Труби впираються в порти або в нафтопереробні/нафтохімічні заводи.

Підтримка працездатності всієї мережі, яка перебуває у віданні компанії "Транснефть", залежить від кількох ключових хабів, які керують потоками. Бо щось треба планово ремонтувати, щось десь нарощувати/виводити з експлуатації тощо.

Основних хабів не так багато. Самара, Унеча (розщеплює нафтопровід "Дружба" в Брянській області), уже знайомий нам Альметьєвськ. Для півдня Росії — це актуальний нині Тихорецьк.

Якщо грубо: об'єкти в Тихорецьку приймають кількома трубами вхідні потоки з боку хаба в Самарі (скажімо, нафтопровід "Куйбишев — Тихорецьк" нарощують до 52 млн тонн на рік), а також з боку Каспію і Північного Кавказу. Там є невеликий потік нафти з Азербайджану і шматочок експорту з Казахстану.

Потім усе це перерозподіляють на дві стратегічні точки — порт Новоросійськ і нафтокластер у Туапсе (приблизно 12–15 млн тонн). Зокрема, труба, що виходить із Тихорецької ПС, впирається в резервуарний парк НПС "Грушова", який живить нафтовий термінал "Шесхаріс" у Новоросійську.

Є ще третя вихідна труба з Тихорецька, яка вела до Лисичанського НПЗ. Зараз відрізки цієї труби відіграють допоміжну роль у Ростовській області.

І не забуваємо: йдеться не тільки про сиру нафту, з Волгограда через Тихорецьк до Новоросійська йде труба з дизелем (приблизно 6 млн тонн на рік).

Разом.

22/23 лютого ЦСО "А" СБУ вразив НПС "Калейкіно" (структура компанії "Транснефть-Прикам'я"), яка слугує ядром нафтового хаба в Альметьєвську.

11/12 березня ЦСО "А" СБУ вразив лінійну виробничо-диспетчерську станцію в Тихорецьку.

У проміжку, в ніч на 2 березня СБУ з колегами з інших структур Сил оборони України навідалися до Новоросійська, де добряче пошарпали недобиті кораблі ЧФ РФ, а також доторкнулися до терміналу "Шесхаріс".

Атаки на Альметьєвськ і Тихорецьк — це значно більше, ніж просто красиво підпалити резервуари. Це загроза російській нафтовій галузі на системному рівні.

На картинці 1: фіолетове — резервуарні парки, рожеве — НПЗ.

На картинці 2: Тихорецький нафтовий вузол.

2. Щодо збитків.

Якщо розглянути структуру Тихорецького нафтового вузла, то основні елементи:

• резервуарний парк;
• перекачувальні станції;
• вузли введення присадок;
• диспетчерська інфраструктура.

Резервуари горять дуже наочно. Їх пошкодження неприємне. Наприклад, 5 років тому "Транснефть" побудувала в Тихорецьку резервуар на 50 тис. куб. м для прийому нафти з магістрального нафтопроводу "Малгобек — Тихорецьк" (з Інгушетії). Будували рік. Мав служити 50 років. Якщо подібний згорить, це багато клопоту.

Але є елементи, які горять слабенько або взагалі майже не горять, проте критично впливають на роботу підприємства. Тому точний збиток у публічному полі відстежити складно. Як правило, постфактум з'являються новини: через такий-то період усе відновлено, об'єкт запрацював у рутинному режимі.

Деградація нафтової галузі та довгострокові наслідки — це хороший мотив для росіян замислитися про зміну поведінки. Бо навіть криза в Перській затоці за підсумком не сильно допоможе.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело