Кухонна революція в Росії: що відбувається за спиною Путіна і до чого це може призвести
Все, що ми зараз бачимо по російських соцмережах, соціологічних опитуваннях і навіть по офіційних заявах профільних асоціацій та експертів, можна назвати кухонною революцією, вважає політичний аналітик Вадим Денисенко. Але серйозних наслідків це не матиме — немає лідера протесту і є великий страх перед системою.
Все, що ми зараз бачимо по російських соцмережах, соціологічних опитуваннях і навіть по офіційних заявах профільних асоціацій та експертів, можна назвати кухонною революцією. Це той тип революції, коли люди сидять у себе на кухнях і в замкнутих перевірених колективах бухтять на життя і владу.
- Треба відразу сказати: вірогідність того, що ця кухонна революція виллється в щось більш серйозне, на цьому етапі мізерна. І причина тут не в рабстві росіян, як багато хто це хоче подати. Головні причини полягають у відсутності лідера(ів), відсутності ідеї (ідеології) та дикому страхові перед всесиллям влади. Без вирішення цих трьох речей ніякої революції не буде.
- Водночас ми можемо констатувати, що вперше за весь період війни в суспільстві відчутна настільки серйозна турбулентність повʼязана з трьома речами: різким погіршенням рівня життя для великої кількості людей, втратою надії на швидке завершення війни і відсутністю будь-якої картини майбутнього.
- По суті зараз відбувається перепідписання суспільного договору як із населенням, так і з бізнесом. І головна суть цього договору — абсолютна безправність і перших, і других. Перші мають жити заради смерті за Батьківщину, а другі мають бути готовими віддати гроші в будь-який момент. Бо влада дає право на заробляння грошей і влада повинна мати право ці гроші забирати (перерозподіляти). Чи може така модель призвести до соціального вибуху знизу? Без різкого ослаблення центру та (або) сильного зовнішнього впливу це майже неможливо. Приклад КНДР це показує дуже наочно.
- Показовою тут є зустріч Путіна з бізнесом і пропозицією поділитися грішми з державою. Проблема навіть не в тому, що таке прохання було озвучене. Проблема в тому, що бізнес просив пряник у вигляді нормальних правил по реприватизації (ми нещодавно робили дослідження і наткнулися на те, що є вже прецедент повернення державі майна, приватизованого ще в 1993 році). Так от, цього пряника бізнесу так і не дали. Великий бізнес в Росії давно виконує роль обслуги. Але зараз, на тлі масової реприватизації та скорочення грошового пирога держави, можемо говорити, що влада ухвалила рішення поставити не на свободу для бізнесу, як це було в 2022 році, а на максимальний контроль і перерозподіл майна. І тут розрахунок простий: бізнес завжди буде пробувати домовлятися, а не воювати.
- Де-факто, ми маємо не стільки передреволюційну ситуацію, скільки зміну правил гри, яка викликає невдоволення населення. І цей транзит правил гри буде тривати як мінімум до кінця року. В результаті ми побачимо лайт варіант Північної Кореї. І головні відмінності — відсутність наступника та значно менша мобілізованість населення. Для нас це не дуже хороший сигнал, бо режим буде дещо міцнішим. І головні його тріщини будуть проходити по лінії: "пошук наступника попри табуйованість цієї теми".
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.