Швидко — не означає добре: чому Україні не потрібно поспішати зі вступом до ЄС
Блогер Роман Шрайк всіляко критикує ідею прискореного вступу України до ЄС за скороченою програмою, обговорення якої знову пожвавилося. На його думку, це схоже на виграш диплома в лотерею: статус це дає, але він нічим реальним не наповнений.
Запрошення до ЄС Україна вже має... | Фото: Соцмережi
Бачу, дехто всерйоз сприйняв ідею експрес-вступу України до ЄС, а тепер засмучується, що не вийшло.
Я про це майже не писав, оскільки ідея здавалася мені очевидно абсурдною, але давайте зараз трохи черкну:
ідея експрес-вступу народилася на переговорах між США та Україною (це там, де Віткофф і всяке таке). Тобто ЄС одружили без ЄС;
проте внутрішні обговорення в Євросоюзі пройшли, і ідею бортанули: є процедура, і потрібно за нею йти, виконуючи необхідні реформи;
якщо спростити, це як із навчанням для постраждалих від війни: нормальний підхід — постраждалим дають пільги під час вступу та навчання, ненормальний — постраждалі вимагають одразу видати їм диплом, а іспити обіцяють скласти якось потім;
ми зараз якраз користуємося пільгами для постраждалих і з 2022 року проходимо дорогу в ЄС швидше за інших учасників змагання;
зараз, коли Орбан іде у відбій, усе залежить тільки від нас. На фінальному етапі, після того як усі переговорні глави буде закрито (читай — реформи зроблено), можуть бути політичні нюанси, але до них ще потрібно дійти.
Разом. Є зрозумілий шлях, і ми ним ідемо. Цим і потрібно займатися, а не мріяти про виграш диплома в лотерею.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.