Як перемогти Росію: чи знайде Європа способи закінчити війну в Україні
Європа послідовно підтримує Україну, але у неї є проблема — відсутня концепція перемоги для України, визнає політичний оглядач The New York Стівен Ерлангер. Ніхто не розуміє, яким чином примусити Росію до миру, а в підсумку, війна триває, і кінця їй не видно...
Поки президент Трамп і його команда зосереджені на війні в Ірані, Європа готується до затяжної війни в Україні, при цьому надії на врегулювання конфлікту шляхом переговорів між Москвою і Києвом тануть.
У результаті Україна залишається значною мірою наодинці із собою, ведучи виснажливу війну з Росією, кінця якої не видно. Ні в України, ні в Росії немає ясного шляху до перемоги, і ніхто не очікує, що врегулювання конфлікту стане можливим без активної участі США і тиску на Росію, який пан Трамп завжди чинив вельми неохоче.
Крім того, немає очевидного кандидата на роль посередника, який мав би значний вплив на обидві сторони.
"Європейці дедалі більше усвідомлюють, що між Україною і Росією існує принципова несумісність інтересів і цілей, і єдиний розумний шлях — це продовжувати підтримувати Україну і не дати Росії здобути перемогу ані військовими, ані політичними засобами", — заявив Джеймс Шерр, аналітик з питань Росії та України, виступаючи в Києві.
Президент України Володимир Зеленський "позбувся 80 відсотків своїх ілюзій" щодо можливості заручитися підтримкою Трампа, сказав Шерр. Між Києвом і Вашингтоном тривають неформальні переговори на низькому рівні. Українські чиновники, як і раніше, наполягають на проведенні тристоронніх переговорів за участю США і Росії, яка, однак, відкидає цю ідею.
Що стосується переговорів, "правда в тому, що Росія ніколи не ставилася до них всерйоз", — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на засіданні Контактної групи з питань України, що відбулося цього місяця. "Саме тому підтримка України стає ще більш важливою".
Ухвалене в середу Європейським союзом рішення про надання Україні безвідсоткового кредиту на суму 90 мільярдів євро є яскравим свідченням прихильності Європи до України на тлі байдужості з боку США та посилення російських атак на українську цивільну інфраструктуру. Європейці підкріпили цю підтримку ще двома пакетами санкцій, спрямованих проти Росії, її економічних інтересів та експорту нафти через "тіньовий флот". Урядовці вже працюють над 21-м пакетом, щоб не відставати від заходів, яких вживає Росія у відповідь.
Європейці сподіваються, що президент Росії Володимир Путін прийде до розуміння того, що Москва вже домоглася в Україні всього, що могла, і їй слід закріпити свої успіхи та розпочати серйозні переговори з метою припинення конфлікту, однак вони визнають, що Путін хоче вести переговори з Вашингтоном, а не з Брюсселем. Тому вони привітали б відновлення активної участі США, якби це означало, що до поступок примушуватимуть не тільки Зеленського, а й Путіна.
"Завдяки європейським коштам Україна на деякий час забезпечена ресурсами і можливостями, і їй "не потрібно укладати угоду за будь-яку ціну цього року", — заявив Олександр Габуєв, директор Центру "Карнегі Росія-Євразія". "Ситуація на лінії фронту може змінитися, але українці справляються добре", — сказав він, додавши: "Схоже, що росіяни не зможуть домогтися значних успіхів, а, як і раніше, зазнаватимуть колосальних втрат заради незначних завоювань", — при цьому економічний тиск на Москву дещо послабився завдяки зростанню цін на енергоносії.
Тому, за його словами, жодна зі сторін не відчуває сильного тиску, щоб укласти угоду просто зараз.
Українці досягли певних успіхів у завданні шкоди нафтовій інфраструктурі Росії. Однак, за словами Клаудії Мейджор, експерта з питань оборони з Німецького фонду Маршалла, проблема для європейців полягає в тому, що "у нас немає концепції перемоги для України". Ідея полягала в тому, щоб чинити на Росію достатній тиск, щоб змінити її розрахунки, "але ми так і не надали українцям достатніх коштів для цього. Зараз ми просто намагаємося утримати українців у грі, поки в Москві щось не зміниться — поки когось не вб'ють, не викинуть із вікна або поки економіка не впаде. Але це не стратегія", — зазначила вона.
Чиновники ЄС визнають, що їхня прихильність Україні занадто велика, щоб Москва могла розглядати їх як посередників. Проте Париж намагався зробити це. Президент Франції Еммануель Макрон зробив односторонню спробу налагодити контакти з Москвою, направивши туди в лютому свого головного радника із зовнішньої політики Еммануеля Бонна. Мета полягала в тому, щоб європейці не опинилися осторонь переговорів щодо України, проте росіяни здебільшого поставилися до цього зі зневагою, а міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав це "жалюгідною дипломатією". Поки що зусилля Макрона не принесли практично жодних результатів.
Принаймні наразі Україна почувається обнадійливою завдяки новим європейським засобам і певним успіхам на полі бою; Путін не досягнув своїх цілей, хоча його економіка і виграє від зростання цін на енергоносії, спричиненого війною в Ірані; а Вашингтон відвернутий і втрачає інтерес до ситуації.
Але головне ось що: війна триває, а перемир'я або врегулювання конфлікту, як і раніше, здаються чимось далеким.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.