Останній шанс Зеленського: як Міндіч-гейт підштовхує президента до радикальних змін усередині України
Черговий сплеск Міндіч-гейту, як і попередні, напрочуд точно накладається на зовнішньополітичну рамку, зазначає політолог Ігар Тишкевич. І це важко сприйняти інакше, як підштовхування президента Зеленського до радикальних змін усередині України
Вибори чи поступки Путіну? І те й інше
В українському інформаційному знову домінує тема Міндіч-гейту. Друга серія, яку вже можна назвати "Династія".
Перша почалася 24 тижні тому. І дивним чином збіглася зі спробами Трампа "продати Україні" план Дмитрієва (який чомусь називали планом Віткофа). Тоді, в аналізі ситуації я написав серед іншого: "Найбільша політична криза в Україні, яка перебуває сьогодні у своїй початковій стадії. Сам факт скандалу, в якому замішане оточення Зеленського, вже послаблює Україну. Вихід — кардинальна зміна внутрішньої політики, у рамках якої президент не тільки жертвує частиною свого оточення, а й позбавляється частини важелів впливу на ситуацію. Але якщо Зеленський не готовий до таких рішучих кроків і намагатиметься зберегти стару команду, то у США з'являються чудові механізми впливу на нього особисто".
Були ще 4 причини для активності Трампа. Де і скандал зі справою Епштейна, що розвивається, і активізація переговорного треку Дмитрієва, і найголовніше — дата зустрічі Трампа і Сі, що наближається. Де китайський лідер уже встиг заявити про бажання КНР брати участь в обговоренні формату врегулювання в Україні.
Що маємо зараз? Ті самі 4 пункти. Тільки дещо інші.
- Війна в Ірані, яка пішла не за планом Трампа і створює дедалі більше і більше проблем. Тобто потрібна політична "перемога"
- Активізація РФ, якій потрібна заморозка, але на своїх умовах. І тут маємо нещодавній продуктивний вояж Дмитрієва, телефонну розмову Трампа і Путіна (як під копірку — ситуація листопада) і навіть заяви про "перемир'я на 9 травня". Як вишеньку на тортик можна згадати те, як американський президент переплутав Україну та Іран, заявивши, що ми "програли війну і США знищили український флот".
- Терміни візиту до Пекіна — це вже середина травня. І якщо на першій великій зустрічі ключовою темою (окрім відносин США і КНР) буде Іран, то далі "російсько-українське питання" порушуватиметься дедалі частіше. Адже Пекін встиг провести підготовчу роботу: були зустрічі з європейськими лідерами, і зараз ідею розширити (або змінити) кількість посередників і формат обговорення можна називати європейсько-китайською, а не просто китайською.
Не вистачало 4-ї складової — скандалу в Україні, який б'є особисто по Зеленському? Так він таки є, коли треба. Причому з першої серії український президент не зробив висновків — реакцію на осінній скандал "рішучими кроками" і зміною внутрішньої політики назвати ніяк не можна. А отже, будь-яке інше продовження (а такі будуть, судячи з усього) тепер битиме особисто по Зеленському.
До речі, знову збіги за датами публікації плівок з активністю на зовнішньому полі та поверненням інтересу США до питання заморожування війни можна вважати винятково випадковими.
Таким чином, не на "Файрпойнт" треба дивитися. А уважно стежити за тим, що відбувається навколо України.
А також стежити за реакцією українського президента. У другій серії скандалу він усе ще може рішучими заходами (які будуть вкрай неприємні частині його найближчого оточення) "стати вище скандалу". І за рахунок цього, до речі, зміцнити свої позиції.
Але якщо повториться осіння історія з виїздом частини фіругантів за кордон і горизонтальними перестановками інших, буде тиск на заморозку. Буде, ймовірно, заморозка. І будуть вибори. А під них будуть третя і четверта серії серіалу "Династія", які можуть коштувати значної кількості голосів виборців.