Свобода пересування та чудові краєвиди: яке майбутнє чекає на міст Патона
Сьогодні, у день пам’яті великого українського вченого Євгена Патона, інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова намагається уявити, як міг би виглядати міст, названий на його честь, у майбутньому. Стан цього мосту вже давно викликає нарікання та занепокоєння, і зрозуміло, що зараз говорити про його модернізацію — занадто смілива ідея, але ж ми маємо дивитися в майбутнє…
Пам’ятка архітектури і велике надбання великого вченого Євгена Оскаровича Патона — міст у Києві, названий на його честь, — сьогодні потребує ремонту.
В ремонті і переосмисленні.
Який вигляд і функціонал він міг би мати, якби не було жодних обмежень? Фінансових — адже ремонт подібного мосту коштуватиме приблизно 10 млрд грн. Юридичних — адже міст є пам’яткою архітектури, а його зовнішній вигляд та конструктив не можна змінювати. Соціальних — адже ремонт означає обмеження руху, а якісний та швидкий ремонт — повне перекриття руху. В будь-якому разі незручності для містян та їхнє невдоволення, які впливають на політичні рейтинги.
Поки що немає конкретних проєктних рішень. Але є розуміння — фінансування має бути від міжнародних фінансових установ, як-от ЄБРР, ЄІБ, або за підтримки інших країн. Для іноземців це цікавий об’єкт — перший у світі суцільнозварний міст, створений українською інженерною школою.
В ідеальних умовах, яких сьогодні не існує, вони хотіли б привезти до нас своїх спеціалістів, свою техніку, свої технології — і долучитися до реконструкції унікальної інженерної споруди. Але для нас все ж краще, щоб проєктування та ремонт виконували вітчизняні компанії, використовували наші матеріали, наймали на роботу українців і розвивали нашу сучасну інженерну школу.
Яким би мав бути міст після реконструкції? Комфортним не лише для автомобілістів. Яким після реконструкції, можливо, доведеться сплачувати плату за проїзд — і це було б правильно. Центр міста став би більш розвантаженим, адже частина водіїв обирала б альтернативні маршрути, а плата за проїзд поступово відбивала б витрати на реконструкцію. Тобто міст частково сам фінансував би своє утримання та подальше обслуговування.
На нього мав би обов’язково повернутися трамвай. Його прибрали звідси у 2004 році, фактично розділивши київську трамвайну мережу на лівобережну та правобережну частини. Тролейбус, який прийшов йому на заміну, так і не зміг повноцінно замінити трамвайний рух.
Обов’язково мають зʼявитися з’їзди на Труханів острів. Зараз це величезна рекреаційна зона посеред Києва — пляжі, спорт, велосипедні та пішохідні маршрути. Але щоб потрапити на нього, людям із багатьох районів міста потрібно зробити чималий "крук" через Парково-пішохідний міст.
Тож на майбутньому мосту Патона має зʼявитися зупинка для транспорту, ліфти та сходи на острів. Чи навіть зробити пішохідно-велосипедний місток-відгалуження від Патона — красиву, плавну конструкцію, яка спускається з мосту прямо на острів. Вийшла б така своєрідна "зелена гілка" мосту.
Звучить досить футуристично, але чому б і ні? Велосипедом можна їхати з Києва — і буквально з’їхати з мосту в парк, а пішки — спуститися прямо на острів. Велодоріжка — повноцінний, безпечний і комфортний маршрут, фізично відокремлений від автомобілів і пішоходів.
Для пішоходів— з’явитись оглядові майданчики. Адже з тротуарів мосту відкривається фантастичний вид на Дніпро, правий та лівий береги Києва. Чому б не зробити так, щоб люди могли не просто пройти міст, а зупинитися, посидіти, зробити фото і подивитися на місто з висоти?
Одна з іноземних компаній у 2018 році пропонувала такий вигляд мосту:
Патон створив міст майбутнього для свого часу. Чому б нам не створити на його основі міст майбутнього для нашого?
Але поки що — це все фантазії. Адже фінансова ситуація складна як для міського, так і для державного бюджету. А ще є правова колізія між необхідністю збереження історичних елементів споруди та вимогами щодо усунення або переосмислення символіки тоталітарного періоду.
Автор выражает личное мнение, которое может не совпадать с позицией редакции. Ответственность за опубликованные данные в рубрике "Мнения" несет автор.