Встигнути з миром до квітня: чому зима має стати для РФ такою ж важкою, як і для України
Наступного року в США розпочнеться президентська кампанія, і Україна не зможе привернути увагу Америки, хоч як би не хотіла. Тому, як переконаний журналіст Віктор Шлінчак, кінцевий термін для примушення Росії до миру — квітень наступного року, а для цього потрібно, щоб зима стала для Росії такою ж важкою, як і для нас.
Після приїзду Кушнера і Віткоффа хочеться помити не тільки руки, а й очі. Я не психолог, але дещо розуміюся на комунікаціях, мові тіла та архетипах політиків. Обоє гостей — абсолютно прогнозовані персонажі з великим его, з виключним бажанням зберегтися в оточенні Трампа (а відтак — прогинаються там, де треба і не треба, аби тільки не вишвирнули їх з місця, де можна заробляти) і з повним нерозумінням світових процесів. Їхня місія "миротворців" — не нашкодити самим собі, а ще краще — десь "прикурити" на обставинах і можливостях. Тому думати, що їхній приїзд до Києва щось кардинально змінить від осені 2025-го року — себе обманювати. У Кремлі це давно прочитали. І тому готові грати з Віткоффом у гру в піддавки і подумки посилати куди подалі. Та й з Трампом вони роблять те саме, але в більш "витонченій" формі.
Що робити? З наступного року у США стартуватиме президентська кампанія. І для Білого дому просто не стане часу розпорошуватися на усі напрямки. Ми не втримаємо увагу США, як би нам цього не хотілося. А паралельно у Європі буде цілий парад виборів, які не віщують добрих новин. Тобто у нас, за великим рахунком, є час "примушування Кремля до перемовин" до квітня наступного року. Тому зима має бути страшною не тільки для нас (що вже традиційно), але й для росіян. Тільки збільшення ударів зможе стати чинником для Росії щось там переглядати. По суті, для виходу на фінальну пряму цього протистояння залишилися лічені місяці.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.