Гетьман, князь, меценат, патріот: ким насправді був Іван Мазепа
Сьогодні — чергова річниця смерті гетьмана Івана Мазепи, культової постаті для сучасної України. Блогер Віктор Таран пояснює, чому його діяльність є такою важливою для нації і чому Москва зробила все, щоб він назавжди залишився символом історичного негативу.
В ніч на 22 вересня 1709 року помер Іван Мазепа. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні. Князь Священної Римської імперії. Це далеко не повні титули людини, чиє серце перестало битися 317 років тому.
Мазепа на довгі століття став символом боротьби українців проти московських зайд. Так, саме московських. Бо Російської імперії за життя Мазепи ще не існувало. Її проголосить Петро І лише у 1721 році.
Після страшних десятиліть Руїни Мазепі вдалося знову обʼєднати під своєю булавою Лівобережну та значну частину Правобережної України. Недарма залишився відомий вислів: "Від Богдана до Івана не було гетьмана".
Але Мазепа залишив після себе не лише військову та політичну спадщину. Він був одним із найбільших меценатів свого часу. Підтримував Києво-Могилянську академію, фінансував освіту, книгодрукування, будівництво та відновлення храмів. За його кошти у Києво-Могилянській академії був збудований камʼяний навчальний корпус, який і сьогодні називають Мазепиним.
Та найбільше Мазепа любив Україну.
За свій політичний вибір він заплатив надзвичайно високу ціну. Після його переходу на бік Карла XII московське військо знищило гетьманську столицю Батурин. Москва оголосила Мазепу зрадником та наклала на нього анафему. Його імʼя намагалися перетворити на синонім зради, а слово "мазепинець" на довгі роки стало російським тавром для прихильників української самостійності.
Але сталося навпаки.
Мазепа перетворився на символ українського прагнення до політичної самостійності. Після його смерті цю справу продовжив Пилип Орлик. Пізніше в українському національному русі поруч із поняттям "мазепинці" зʼявляться "петлюрівці" та "бандерівці".
Змінювалися століття і прізвища. Не змінювалося прагнення українців самим визначати майбутнє своєї держави.
У 1991 році Україна відновила незалежність. А у 2018 році представник Вселенського патріархату заявив, що Константинополь ніколи не визнавав анафему Мазепі, оскільки вона була накладена з політичних, а не церковних мотивів.
Минуло 317 років. Московська влада знову називає українців, які відстоюють свою незалежність, зрадниками та ворогами. А Україна знову бореться за право самостійно визначати власне майбутнє.
Тож згадайте сьогодні Івана Мазепу. І всіх, хто протягом століть боровся за незалежну Україну.
Слава Україні!
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.