"Гірке Різдво" Педро Альмодовара: коли видатний режисер скаржиться на кризу

"Лента" відкрила традиційний київський марафон іспанських фільмів — 11-й фестиваль "Лінія іспанського кіно" у кінотеатрі "Жовтень".

Про що фільм "Гірке Різдво" (2026) Педро Альмодовара

Отже, 2004 рік: у Ельзи (Барбара Ленні) сильна мігрень, яку неможливо полегшити ліками. Турботливий коханий Бо (Патрік Кріадо) відвозить її до лікарні. Насправді ця мігрень — прояв панічної атаки, а ще вона знімала рекламний ролик у цій лікарні, і в палаті навпроти помер пацієнт. І ні — Ельза не забобонна, просто їй страшно. Рік тому померла її мати.

Ельза — режисерка. Серед її робіт є кілька культових (іншими словами, комерційно провальних) фільмів. На життя вона заробляє рекламою. Психотерапевт радить їй змінити обстановку, тому вона летить на вулканічний острів Лансароте, де орендує чарівну віллу.

Там режисерка розробляє сценарій свого нового фільму, присвяченого її дитинству та матері.

Для загального уявлення нам показують історію знайомства Ельзи з Бо. Він — пожежник, але у вихідні працює стриптизером.

Далі курсор на екрані повідомляє нам, що ми переносимося у 2026 рік. За комп’ютером сидить якийсь старіючий режисер Рауль (Леонардо Сбаралья), пригнічений марними спробами написати пристойний сценарій про свій творчий тупик, використовуючи депресивну кризу своєї героїні Ельзи.

Виявляється, прототипом стриптизера Бо є партнер Рауля — Санті. За образом Ельзи ховається агент Рауля — Моніка (Айтана Санчес-Хіхон). Вона йде від Рауля після 20 років відданої роботи на нього, і цей факт лише посилює депресивні настрої старіючого режисера. Моніка йде, щоб підтримати свою подругу, яка втратила дитину. Але головне для Рауля полягає в тому, що Моніка більше не підтримує його самого.

Йому не цікавий гонорар у розмірі 200 000 євро за один день участі у фестивалі в Катарі. Він хоче написати складний сюжет, бо не може не знімати кіно.

Проникливий глядач здогадається, що Рауль — це сам Альмодовар. Класик світового кінематографа — у депресивному настрої та постійній тривозі. Він не може створити нічого схожого на свої попередні знамениті роботи. Він говорить про це з глядачами через Рауля, а той, у свою чергу, — через Ельзу.

Усі герої на екрані перебувають у пошуках чогось втраченого або недосяжного. Вони — немов експонати музею емоцій, зібрані Альмодоваром у ідеальну за кольорами та розрізнену за змістом експозицію.

Режисерові не вдалося об’єднати історію в цілісний сюжет, і саме про це Альмодовар знімає свій новий фільм "Гірке Різдво" 2026 року. Збірка незавершених фрагментів сценарію, які натрапили на стіну творчої кризи сценариста.

Щоб розважити глядача, якого не вдалося зацікавити логікою розповіді, Альмодовар включає у фільм епізод із піснею "La Llorona" у чудовому пізньому виконанні його улюбленої співачки — Чавели Варгас, а також запальний відвертий танець оголеного Бо, який, як ми вже знаємо, пожежник, але іноді — стриптизер.

Одним словом, перед нами — плутана сповідь автора, а кожен персонаж у картині — щось на кшталт його сублічностей, через яких він висловлюється відверто й часто непослідовно.

У фільмі Альмодовара не обійшлося без Россі де Пальма. Вона зіграла нав'язливу немолоду сеньйору, чиє життя — нескінченна вечірка, в якій немає місця панічним атакам і мігрені. Вона — справжній оазис свята та яскравих кольорів.

Ми бачимо режисера-лауреата "Оскара" у стані повної самотності. Він зняв фільм, який не матиме касового успіху, але детально розповість про нього самого у 2026 році.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, яким вийшов фільм "Серце звіра" з Бредом Піттом.

Також у український прокат вийшла нова комедійна стрічка з трилогії про пригоди на залізниці — "Поїзд „Червона рута“".