5 методів протидії реактивним дронам: панацеї немає, але дещо можна зробити вже зараз
Панацеї від реактивних дронів не існує, визнає системний аналітик Анатолій Амелін. Але є 5 способів протидії їм, які Україна вже має або може розвивати — щоб до весни досягти цілком прийнятного, за оцінкою Амеліна, рівня збиття у 75 відсотків.
Чи є панацея від реактивних дронів?
Звичайні "шахеди" ми навчилися збивати — понад 90%. З реактивними інакше: у вересні їх прилетіло понад 2 730, збито або подавлено 55%. Кожен другий долітає.
Ще у травні реактивних було 30–80 на місяць. Тепер, за оцінкою ГУР, Росія випускає приблизно 3 000 на місяць — більше, ніж поршневих.
Geran-4 летить 450–500 км/год, утричі швидше за поршневий. Під Києвом на реакцію часом є 10–15 секунд.
Поршневий Geran-2 коштує Росії приблизно $48,8 тис. Ми збиваємо його перехоплювачем за $1–2,5 тис. На кожен наш долар Росія втрачає приблизно 10.
Реактивний безпілотник типу Shahed-238 (або модифікації на кшталт "Герань-3"/"Герань-4") коштує приблизно від $70 000 до $100 000 і вище.
Лишаються ракети: APKWS за $25–35 тис. або Patriot за $4 млн (яких замало). Очевидно, що дешевих масових рішень проти реактивних "шахедів" Україна не має.
Поки не має.
Я вже знаю щонайменше 4 розробки, які пройшли випробування й показали ефективність. Одна розганяється понад 600 км/год. Проблема не в інженерах, а в масштабі: двигуни переважно імпортні і їх бракує. А Росія тим часом, за оцінками експертів, хоче розігнати Geran-5 до 700–800 км/год.
Чи є інші рішення?
Деякі експерти кажуть про лазери… Але лазери — поки ні. Ізраїльський Iron Beam передали армії в грудні, але до повної зрілості ще 3–4 роки. Американський лазер у серпні збив на кордоні три дрони. Три, а не триста.
РЕБ слабшає. Антени "Комета" на 16 елементів і оптичне донаведення роблять кілометровий купол марним. Шанс лишається у розриві MESH-керування — на полігоні це вже спрацювало. Мікрохвилі б'ють лише на 1–3 км. Skyranger і F-16 працюють, але їх мало, а ресурс авіації не безмежний.
Найреальніший другий шар — дешеві ракети класу естонської Mark I. Виробник заявляє ефективність проти цілей на 400–650 км/год.
Висновок поки один: панацеї немає. Є багатошаровий захист, і в ньому бракує одного шару — дешевого та швидкого.
Що можемо робити:
- Реактивні перехоплювачі — пріоритет номер один, з оплатою за підтверджене ураження. За нашим розрахунком, перехоплювач до $30 тис. окупається навіть за ймовірності ураження 0,5. Мета — 75% збиття до весни, шанси хороші.
- Двигуни: власне виробництво або гарантований імпорт через Drone Deal. Без цього пункт 1 не відбудеться.
- Дешеві ракети до $50 тис. — у 80 разів дешевші за Patriot.
- Сенсори: ще 5 000 акустичних вузлів коштуватимуть $2–2,5 млн, дешевше за одну ракету Patriot.
- Лазери — лише пілоти з партнерами і тільки після незалежного протоколу випробувань.
Росія вже закладає $12 млрд на реактивні дрони наступного року. Ідеї в нас завжди кращі. Але двигунів поки у них більше.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.