Третя спроба захопити Добропілля: Путін заволодiв містом у своїх мріях — що насправді
Російське вище командування поспішило повідомити про оточення і навіть про захоплення Добропілля. Військовий оглядач Олександр Коваленко заявляє, що нічого подібного навіть близько не спостерігається — і описує всі ті труднощі, з якими стикаються росіяни на цьому напрямку.
Добропілля…
Після того, як напередодні так званий начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповів так званому президенту РФ Володимиру Путіну про повне захоплення Добропілля в Донецькій області, варто прояснити ситуацію, що складається в районі цього міста.
Насамперед очевидно, що після захоплення Покровсько-Мирноградської агломерації командування РОВ поклало на плечі УВ "Центр" завдання протягом 2026 року взяти під контроль Добропілля. З огляду на інтенсифікацію бойових дій на Добропільському напрямку можна зауважити щонайменше три фази відкладених дедлайнів, а саме: весняну наступальну кампанію, літню, що завершилася заміною командувача УВ "Центр" Валерія Солодчука на Андрія Іванаєва, після чого було встановлено третій дедлайн щодо захоплення Добропілля цього року.
Андрій Іванаєв одразу ж почав демонструвати, "як треба воювати", відправляючи підрозділи 2-ї та 51-ї ЗВА, зосереджені на цьому напрямку, у м’ясні штурми в режимі нон-стоп. І ось, два з половиною місяці тому різко зросли втрати угруповання, за наявності лише тактичного просування, що слід чимось виправдовувати. І цим виправданням став черговий і вельми масштабний наступ на Добропілля.
Нагадаю, що спочатку було оголошено, що Добропілля перебуває в "оточенні", а потім — про його "захоплення". Насправді ж ситуація дещо інша. Ну, чи не дещо…
Противник намагається оточити Добропілля з трьох боків — зі сходу, півдня та заходу — і частково сподівається оточити місто ще й з півночі.
Зі сходу, де переважно зосереджені сили та засоби 51-ї ЗВА, ворог зупинився біля Білицького — поясу невеликих сіл та рельєфно-ландшафтних перешкод. Зокрема, у районі Білицького противнику вкрай важко просуватися на Чернігівку та Світле, захищені за трасою 05-15 териконом шахти "Білицька", самою шахтою та безліччю балок і шлаковідстійників. Причому це ще й річкова зона — Водяна, Кулічка.
Це змушує ворога постійно розподіляти сили та засоби між берегами, розрізаючи/розпорошуючи ресурси.
На сьогодні противник контролює Шевченко та Матяшеве. По суті, це південний берег балки Водяний Яр, і через Привітне вони намагаються прорватися до Водянського ставка та балки Кумочка на південних околицях Водянського.
З південного напрямку РОВ намагаються, щоб охопити Добропілля, вийти на Мале Добропілля по дорозі 518, намагаючись закріпитися в районі овочевої бази "Перспектива" та СТРУМ у с. Добропілля. Однак у цьому оточенні противника поки що спостерігається інфільтрація, а не контроль над територіями.
Також були спроби прорватися через Лисичу балку до південних околиць Добропілля у Залізничному районі. Як би дивно це не звучало, але знову через територію кладовища. Це також не вдалося.
Щодо північного напрямку, то РОВ сподіваються вийти по річці Бик, по обох берегах, через Ананьївську греблю, до шлаковідстійника "Добропільської" ДПЕК, одноіменну шахту та проникнути до мікрорайону "Сонячний" по південному березі. У північному напрямку їхнє завдання — вийти на Ганнівку, закріпившись і використовуючи садовий кооператив "Вітерець" для подальшої інфільтрації. Але ось тільки річка Бик і шахта "Алмазна" становлять для них у цьому питанні серйозну перешкоду.
На сьогодні РОВ намагаються проникнути в місто невеликими групами, але в самому місті вони не мають зон контролю. Противник зосередив сили та засоби двох загальновійськових армій і підрозділів інших формувань, наданих для посилення, щоб захопити маленьке містечко площею менше 20 км²! Причому РОВ намагалися захопити це місто ще в серпні 2025 року. Провал одного терміну за іншим призвів до того, що супротивнику доводиться захоплювати це містечко "в кредит".
Ситуація в районі Добропілля дуже складна, і російські окупанти зосередили тут надмірно велику кількість сил і засобів, але яскравим показником їхнього потенціалу є те, що план захоплення цього міста вже виходить за межі року активних бойових дій, а терміни, як не дотримувалися раніше, так і не дотримуються зараз.
Добропілля продовжує оборонятися.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.