Шоу на трьох: про що завтра планують говорити у Шеньчжені Трамп, Сі та Путін
Завтра світ із великим інтересом спостерігатиме за зустріччю трьох лідерів у Шеньчжені. Політичний аналітик Артем Біденко пояснює, з якою метою кожен із них їде туди і що в підсумку можуть отримати Трамп, Сі та Путін, а також як там буде порушено питання України.
Отже, в четвер нас чекає доленосне шоу: потрійна зустріч тисячоліття Китай–Росія–США. В такому порядку їх перелічує китайське МЗС, адже саме Штати виступлять слабкою ланкою — донором для правильного позиціонування двох тоталітарних держав.
Пекін анонсує подію "скромно": речниця МЗС Мао Нін назвала її першою в історії очною зустріччю лідерів трьох країн, яка має "новаторське значення". А ще нагадала, що Китай, США і Росія — члени-засновники ООН і постійні члени Радбезу, які колись пліч-о-пліч перемогли у світовій антифашистській війні. Для Путіна це подарунок: у Шеньчжень він їде як союзник-переможець, а не як агресор.
Для Китаю це однозначно бенефіс. Пекін надає майданчик і показує, що домовлятися про мир і стабільність тепер їздять до нього. Україна навряд чи буде в центрі дискусій: серед можливих тем Sina називає торгівлю, штучний інтелект і ланцюги постачання. Ми будемо там як негативний приклад. Так, Radio Free Asia (яке фінансує Держдеп) цитує анонімне джерело, близьке до китайських дипломатів: Китай не прийме пропозицій Трампа у військовій сфері, "бо побачив у війні в Україні, що сторона без ядерної зброї дуже пасивна".
Штати, як і належить донору чужого успіху, нічого не отримають. Трамп хоче говорити про скорочення ядерних арсеналів, але Пекіну це нецікаво. Тож Дональд привезе додому спільне фото з Путіним, зняте на китайській території і за китайським сценарієм. Може, й на китайський смартфон.
Для Росії це шанс показати, що вона й далі сидить за одним столом зі старшими хлопцями. Але підготовку до виступу сильно зіпсував Керченський міст. Мабуть, Путін буде постійно напрягатися, коли чутиме, як за спиною шушукаються колеги, іноді сміючись і показуючи руками, як щось падає.
Сигнали світу, звичайно, будуть. Такі ж, що звучать останні кілька років. Сильні дуже хочуть з'їсти слабких. Але свобода і демократія варті того, щоб за них боротися і протистояти несправедливості навіть від найсильніших.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.