Після Трампа. Чи використовує Байден Україну у протистоянні з Володимиром Путіним?

Уперше після Майдану віце-президент США Джо Байден приїхав до Києва 21 квітня 2014 року. Тоді в центрі Києва ще стояли намети і лежали шини, а політики готувалися до президентських виборів. Після зустрічей з представниками нової влади і громадянського суспільства він відправився на екскурсію до Михайлівського собору. Супроводжувала його Ганна Гопко, одна з координаторів ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

"Росії ще на мапі світу не було, коли побудували Святу Софію, що стоїть навпроти", — говорила я, намагаючись протидіяти російській пропаганді, яка стверджувала, що Україна — штучна країна, — розповідає Гопко Фокусу. — У той день ми говорили про необхідні реформи, повернення до країни вкрадених капіталів і геополітичної важливості України. А ще — про новий, можливо, останній шанс для України".

Настрої Байдена

Джо Байден — один з тих небагатьох американських топ-політиків, який постарався розібратися в проблемах України. Бувши американським віце-президентом за Барака Обами, він шість разів бував у нашій країні — і за часів Віктора Януковича, і за часів Петра Порошенка. Після 2014-го головною причиною візитів стала російська агресія проти України.

"Я зберегла два його листи, адресовані мені як голові парламентського комітету. Одне з них датоване серпнем 2015 року, — говорить Ганна Гопко, яка восени 2014-го стала народним депутатом. — Байден писав: "Росія як агресор у конфлікті повинна виконати свої зобовʼязання" і "ми тиснутимемо на європейських партнерів для продовження санкцій", а "якщо цього не станеться і Росія вестиме військові дії, ми збільшуватимемо ціну за агресію до тих пір, поки РФ не деокупує території Криму і Донбасу".

Не варто думати, що прихід до влади Джо Байдена відкриє додаткові перспективи для окремих українських політиків

Від початку російської агресії проти України Вашингтон залишається послідовним союзником Києва. Навіть за республіканця Дональда Трампа, для якого українське питання було проблемним і токсичним через спроби втягнути президента Володимира Зеленського у внутрішні справи своєї країни, існував проукраїнський консенсус у Конгресі США, двопалатний і двопартійний. Демократ Джо Байден може лише посилити таку позицію. Він уже пообіцяв допомогу у завершенні донбаської війни і надання Україні летального зброї.

"Успіх України сприятиме поліпшенню безпеки і стабільності Європи в інтересах Америки", — пояснив Байден. В обмін Україна повинна проводити реформи правоохоронних органів, судової системи, боротися з корупцією, в тому числі на найвищому політичному рівні, яку раніше Байден називав "раковою пухлиною".

Чи залежатиме допомога Україні від якості боротьби з корупцією — питання делікатне. Навряд Байден залишить нашу країну один на один з Росією, говорить Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.

"З одного боку, Америка вже багато років не дає Україні порожній чек, в який ми вписуємо бажану суму фінансової допомоги, але при цьому і ми не виконуємо своїх обіцянок. З іншого — така поведінка характерна не тільки для українських політиків. Але, можливо, за часів Байдена щось зміниться. У США давно говорять, що санкції треба вводити і щодо деяких українських політиків, які не виконують взяті на себе зобовʼязання, тих, які не сприяють просуванню України на шляху реформ", — пояснює він.

Українські очікування

Поки в Білому домі готувалися до інавгурації, в Офісі президента (ОП) Зеленського на питання про своє бачення співпраці з новою американською адміністрацією висловлювали стриманий оптимізм. Про боротьбу з корупцією кажуть побіжно, а США називають "найбільш ефективним союзником України" і "стратегічним партнером". Перш за все — у питанні врегулювання донбаської війни.

"Ми очікуємо більш активного залучення США до відповідних переговорів", — говорить Ігор Жовква, заступник керівника ОП. Ідеться про те, що Володимир Зеленський може запропонувати Джо Байдену увійти в переговорний процес щодо повернення окупованих територій України і виправити помилку Обами, який вирішив, що це європейська компетенція. Лідери ЄС, Німеччина і Франція, у 2014-му взялися врегулювати ситуацію, але тоді загрози з боку Москви не побачили. Так зʼявився "нормандський формат", а після — "мінський". Через шість років про обох говорять як про неефективних, тому навряд чи США захочуть в них втручатися. Окрім того, для введення нової сторони в переговорний процес необхідно бажання інших, зокрема Росії. Тому у США два варіанти: або зберігати позицію окремої держави в питанні України, або бути лідером у рамках нового переговорного майданчика. Який вибрати — багато у чому залежить від ініціатив самої України. Від них же залежить і обсяг фінансової допомоги (на 2021 рік у американському оборонному бюджеті передбачено $250 млн, зокрема на летальну зброю).

Окрім того, Україні варто уважніше стежити за санкційною політикою Вашингтону і попереджати про можливе ослаблення. Зокрема, для блокування завершення будівництва "Північного потоку — 2". У США щодо останнього триває дискусія, адже американці не хочуть псувати відносини з європейцями.

"Це той момент, коли Україна повинна пропонувати свій план дій, а не чекати рішень з Вашингтону, бо потім нам скажуть: "Так ви ж не просили", як це було за Порошенка, — вважає Ганна Гопко. — Але одна справа відправляти нового посла в США, щоб та просила гроші МВФ, а інше — стати партнером для спільних дій". Гопко впевнена, що треба або визнати, що ми стоїмо з простягнутою рукою як жебраки, живемо від кредиту до кредиту і стаємо сірою зоною, яку розглядають як територію для вирішення геополітичних завдань, або перетворюємося в центр прийняття рішень у Східній Європі.

"Настане день, коли Україна прийматиме президента США і запросить на цю зустріч лідерів Молдови і Грузії, у яких подібні до українських проблеми з Росією. Так проявиться наше регіональне лідерство, — продовжує Гопко. — А Володимир Зеленський, незважаючи на минулі труднощі і скандали у відносинах з США, може розраховувати на американців, особливо у тих питаннях, де доводиться протистояти олігархам ".

Проте, не все так гладко. Політолог Андрій Золотарьов упевнений, що в питанні кадрової політики України ризикує опинитися у пастці "заокеанського Чужого і українського олігархічного Хижака".

"Держдеп куди жорсткіше діятиме проти олігархів, — вважає він. — Наприклад, Олександра Ярославського не дарма вже викликали на допит до СБУ через продаж акцій "Мотор Січі" китайцям. США не про українське підприємство турбуються, а про те, щоб Китай не отримав технології виробництва авіаційних двигунів".

Американський інтерес

На яких умовах адміністрація Байдена співпрацюватиме з Офісом українського президента, стане зрозуміло найближчим часом. По-перше, важливо, кого США призначать послом до Києва. Місце вакантне майже два роки — у травні 2019 го Трамп відкликав Марі Йованович. У Байдена великий кадровий потенціал, тому політичний важковаговик в Києві — реальність. По-друге, важливо і те, чи буде призначений спецпредставник Держдепу США з питань України, яким раніше був дипломат Курт Волкер. І, нарешті, чи запросить Джо Байден Володимира Зеленського до Вашингтону.

У питанні кадрової політики Україна ризикує опинитися у пастці "заокеанського Чужого і українського олігархічного Хижака"

Як би позитивно не виглядали українські перспективи співпраці з новою американською адміністрацією, у Білого дому свої рахунки з Кремлем, позиції якого за час президентства Трампа значно зміцнилися. Тому сьогодні Америка думає, по-перше, як позбутися від іміджу союзника Путіна, що зʼявився за часів Трампа.

По-друге, що робити зі звинуваченнями на адресу РФ про втручання в американські вибори і потужні кібератаки, внаслідок яких хакери отримали доступ до даних Держдепу і деяких міністерств.

По-третє, є конфлікти, наприклад в Сирії, у яких країни так чи інакше беруть участь одночасно. На тлі такої купи проблем Україна — тільки пазл зовнішньої політики США. Тому в Росії вже заявляють, ніби Америка використовуватиме Україну у боротьбі з Кремлем. Один з російських сенаторів, Олексій Пушков, упевнений: "Нова американська адміністрація задіюватиме Україну як один зі своїх козирів проти Росії" і тільки тому "активізує взаємодію з українською владою".

Про це можна почути і в Україні. "Від нашої країни настільки мало залежить у світових процесах, що говорити, мовляв, у США буде якась особлива політика щодо України, не доводиться, — упевнений політолог Кость Бондаренко. — Швидше за все, США використовуватимуть Україну як якийсь інструмент впливу на Росію і процеси на пострадянському просторі, зроблять її якимось плацдармом антиросійської діяльності. Всі "хотілки" України — зброя, кредити — країна отримає, якщо точно виконуватиме вказівки США. Крім того, Держдеп продовжить вплив і на кадрову політику у державі — вказуватиме, кому бути генпрокурором або директором НАБУ. Інтенсивність відносин України і США залежатиме від інтенсивності американо-російських відносин — чим вище градус напруги між Вашингтоном і Москвою, тим тепліші відносини США і України".

При цьому США, якими б не були російсько-американські відносини, розуміють, що є питання, в яких Москві і Вашингтону доведеться домовлятися (наприклад: боротьба з міжнародним тероризмом, контроль озброєння, протидія змінам клімату, освоєння Арктики, космічні програми).

"Андреа Кендал-Тейлор, яка відповідатиме в Раді нацбезпеки США за російський напрямок, сказала: "Сьогодні РФ — загроза, Путін — ворог США, але при цьому є велика Росія, яка буде після Путіна, і з нею треба вести діалог", — зауважує Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень. Утім, такий діалог — теж шанс України заручитися підтримкою США для досягнення своїх цілей.

Боротьба за лояльність

Голова українського МЗС Дмитро Кулеба каже, що дипломати працюють над організацією першої бесіди американського і українського президентів: "Довіра і відкритий діалог між главами держав надзвичайно важливі для ефективного і змістовного співробітництва". В ОП стверджують, що хочуть організувати особисту зустріч Зеленського з Байденом в Києві. Можливо, наприкінці весни або на День незалежності.

Америка вже багато років не дає Україні порожній чек, в який ми вписуємо бажану суму фінансової допомоги, але при цьому і ми не виконуємо своїх обіцянок

"Мені здається, що в США ще думають, у якому форматі налагодити контакт з Володимиром Зеленським, — міркує Дубовик. — Зрозуміло, що американці повинні працювати з тим, хто при владі. Але вони знають, яка була надія [українців], що нова людина, не з політичної еліти, прийде і щось змінить на краще. Цього не сталося — серед громадян є розчарування. Але у цьому Україна не унікальна — США часто доводиться демонструвати терпіння і розуміння, вміння грати довго, щоб підтримувати і підштовхувати [інші країни] до реформ".

Зеленський не людина з "обойми" демократів, на відміну від деяких інших політиків, наприклад, екс-премʼєра України Арсенія Яценюка, каже політолог Андрій Золотарьов. Тому ті ж Яценюк і Петро Порошенко розраховують на набагато більшу підтримку з боку Держдепу США. Пʼятий президент України, за даними його прес-служби, написав кілька листів до Вашингтону, у яких пропонував Байдену згадати Україну в інавгураційній промові і перейти від "стратегічного партнерства до союзницьких відносин".

Утім, політологи сумніваються в ефективності таких дій.

"У США інший підхід до зовнішньої політики. Якщо у нас вона будується на особистих контактах між президентами (наприклад, Борис Єльцин і Леонід Кучма), то в США зовнішня політика ніколи не була персоніфікованою, тим паче у такому складному напрямку, як український. Тому не треба думати, що прихід до влади Байдена відкриє якісь додаткові перспективи для окремих українських політиків", — пояснює політолог Петро Олещук. Він згадує, як в США на інавгурацію Трампа і традиційний молитовний сніданок президента літали багато українських політиків, які шукали місцевих лобістів, готових допомогти з рішенням українських питань, або бажали продемонструвати свій звʼязок із США. Але їх ефективність наближалася до нуля. Так буде і за Байдена, коли Білий дім остаточно повернеться до того принципу, що інтереси Америки понад усе.