Штурмові БТГр. Чому ЗСУ потрібно вчитися воювати, використовуючи батальйонно-тактичні групи

Що таке БТГр?

Щоб розуміти, що таке батальйонна тактична група (БТГр), спершу потрібно зрозуміти, що таке власне тактична група. Тактична група, ТГр — спеціальний військовий термін, що позначає зведене формування сухопутних військ, створене на період виконання бойового завдання посиленням батальйону підрозділами, не передбаченими їх організаційно-штатною структурою. Зазвичай ТГр — структура батальйонного рівня, тобто БТГр, а це приблизно 500-700 осіб. Але бувають і ТГр бригадного рівня, що враховують приблизно 4 000 чоловік особового складу.

У чому різниця між батальйоном і батальйонно-тактичною групою?

У батальйоні є тільки один рід військ. Наприклад, піхота. Піхотний комбат командує тільки піхотою. Але в разі БТГр немає ніякого "піхотного комбата" — йому буде надана артилерія і танки. Або навпаки, танковому комбату додадуть багато піхоти і систем РСЗВ. А ще розвідка, системи РЕБ, оператори дронів тощо. По суті це будуть загальновійськові комбати, які командують тактичною групою на своїй бойовій ділянці або секторі.

Різноманітність озброєння і фахівців дозволяє БТГр виконувати найрізноманітніші завдання: від протистояння танкам до боротьби в міській забудові. У сучасних арміях готуються воювати тільки такими тактичними групами, без чисто танкових, або піхотних батальйонів. Наприклад, Армія оборони Ізраїлю всі свої останні навчальні маневри проводить тільки за допомогою БТГр, експериментуючи з їхнім складом і "начинкою" (танки, артилерія, ППО тощо).

Тобто, командир піхоти повинен вміти командувати танками?

Так. Причому піхотний командир повинен вміти командувати танками, а танковий командир зобовʼязаний розбиратися в піхоті, а також бути компетентним в інших системах, наприклад, розбиратися в дронах. У сучасній армії на курсах батальйонних командирів проходять навчання з командування батальйонно-тактичною групою. А адже в БТГр можуть бути й інженерні війська. Також важливо розуміти, як правильно задіяти авіацію.

Задіяти війська окремо, по-старому — значить виявитися нездатним виконувати цілу низку завдань, що приходять. Перемогу забезпечать тільки спільні дії найрізноманітніших військ, нерідко — в різних площинах.

Чому так відбувається?

Все просто. Сьогодні, коли інформація і події на полі бою оновлюються та передаються з величезною, незрівнянною з битвами минулого, швидкістю, у вас легко може статися ситуація, коли обстановка на полі бою стрімко змінюється. Щойно ви відбили панівну висоту, як зʼявилися ворожі танки. Ви зупинили танки, але тепер потрібно накрити артилерією колону ворога, що зʼявилася. Після цього підняти в небо зграю дронів-камікадзе або розвідників. І так далі. Лише піхотні або танкові батальйони не здатні виконувати таку кількість завдань.

Яким буде поле бою в найближчому майбутньому?

Майбутні битви поставлять перед командирами асиметричну реальність. Коли одна сторона за умов переваги в технологіях і засобах виявлення буде домінувати над полем бою, друга сторона буде все глибше зариватися в землю, створювати опорні точки в густонаселених пунктах, домагатися паритету в засобах спостереження.

Вміти уявляти таке поле бою і своє місце в ньому — необхідна для майбутнього командира тактичної групи навичка.

Бій може відбуватися в будь-який час і за будь-яких умов: взимку і влітку, вдень і вночі. Від командира потрібно постійно навчатися вже у процесі бойової операції. Йому повинні бути забезпечені максимальна мобільність і свобода ухвалювати рішення. Він повинен призвичаїтися використовувати ті інструменти, які є в його тактичної групи — не чекаючи вказівок згори.

Що потрібно від бійців, яким належить битися в рамках БТГр?

По-перше, навчитися вести бій в найбільш важких умовах. Це лісостеп, забудова та навіть пагорбно-гірська місцевість. Вміти як тримати оборону, так і штурмувати зміцнення противника в рамках комбінованої атаки.

По-друге, потрібна неабияка грамотність, тобто вміння поводитися зі складними системами. Насамперед, йдеться про системи пошуку та виявлення, всілякі роботи і дрони. Ті армії, бійці яких у цьому відставатимуть, виявляться аутсайдерами військового ремесла. Вони будуть розбиті.

У зіткненні двох тактичних груп переможе та, яка першою знайде ворога, де командир швидше ухвалює обдумані рішення, формує бойові завдання і встигає донести їх до командирів рот і взводів. Важливою якістю тактичної групи в прийдешніх битвах буде швидкість. Бійці повинні бути добре навчені та компетентні. Тепер недостатньо бути просто піхотинцем, потрібно вміти бути й інженером, і марксменом-стрільцем, й оператором дрона.

Які тактичні групи актуальні для ЗСУ?

Щоб прикинути, чого на полі бою потребує Україна, потрібно розглянути, чим є тактичні групи армії Росії. Російські БТГр — це артилерійські зʼєднання з великою кількістю додання розвідки та піхоти. Небо буде в руках російських завдяки великій кількості ППО та повного авіаційного панування. Не забуваємо й про тактичні ракети. А значить, статика і пасивність — це прямий шлях до поразки.

• ЗСУ повинні вчитися формувати максимально мобільні та штурмові тактичні групи, в яких будуть тільки рухомі частини, ніяких гармат польової артилерії. Тактичні кулаки, що складаються з піхотинців-штурмовиків із доданими танками (не менше роти танків), фронтовим рухомим ППО та кращими розвідувальними частинами.
• Критично важливо, щоб в таких ударних групах були кращі засоби звʼязку та найбільш компетентні фахівці.
• Прикривати фланги таких ударних груп повинні загони легкої піхоти, бійці місцевих загонів ТРО, бійці окремих механізованих бригад.
• ЗСУ варто навчитися створювати тактичні бригади не батальйонного рівня, а бригадного. Десантно-штурмова бригада з доданим батальйоном танків, ППО та розвідкою повинна буде прориватися вглиб порядків наступаючих частин РФ, що не втягуючись в контактні виснажливі бої, де російські зможуть реалізувати свою перевагу у вогневій потужності. Слід обходити частини РФ і затискати їх у котли.
• Старшим офіцерам у Генштабі потрібно сприйняти як даність той факт, що статика і пасивність означатиме неминучий розгром. Як би складно та страшно їм не було.

Прийти й увіткнути прапор

Може здатися, що зі стиранням професії класичного піхотинця зникне і власне піхота, а на її місце прийде когорта всіляких фахівців і майстрів своїх військових професій. Але це не так. Поки виникає потреба банально прийти й увіткнути прапор, піхота не втратить своєї актуальності. Поки є військове ремесло, буде зберігатися і потреба в піхоті. Тепер уже не в рамках чистих піхотних полків, як це було в минулому, а в рамках нової концепції тактичних груп.