Перерваний політ. Чи могли пілоти Ryanair не здійснювати посадку в Мінську?

23 травня літак ірландської авіакомпанії Ryanair здійснив вимушену посадку в Мінську. Серед пасажирів рейсу Афіни — Вільнюс виявився Роман Протасевич, колишній головний редактор телеграм-каналу Nexta, який активно підтримував протести в Білорусі. Його затримали білоруські спецслужби.

Добровільно примусово

Експерт з міжнародного авіаційного права Андрій Козлов у розмові з Фокусом описує те, що трапилося, роблячи поправку на те, що в момент розмови чітких таймлайнів та повної розшифровки переговорів пілотів з диспетчерами немає.

Картина виглядає наступним чином: білоруський диспетчер повідомив на борт повітряного судна, що на його борту нібито знаходиться небезпечний пристрій, можливо, бомба. Таку інформацію служба безпеки аеропорту отримала з анонімного електронного листа.

Незабаром на перехоплення вилітає винищувач МіГ-29 і супроводжував літак в аеропорт Мінська.

Козлов ситуацію називає нестандартною, пропонує розібрати деталі. Починає з аксіоми: кожна держава має повний виключний суверенітет на повітряний простір над своєю територією. Про це записано в Чиказькій конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

"Але це не означає, що цей суверенітет нічим не обмежений. Кожна процедура має легітимну мету. У цьому випадку дії білоруської сторони навряд чи можна назвати законними. Це зловживання суверенними правами", — говорить він.

Від Лукашенка можна очікувати провокацій. Він постійно говорить про загрози у сфері безпеки з боку України

За словами Андрія Козлова, перехоплення може застосовуватися у декількох випадках. Наприклад, з метою ідентифікувати непізнаний літаючий обʼєкт. У нашому випадку про це не йдеться — судно йшло по міжнародній повітряній трасі зі звичайною швидкістю. Або ж у разі відхилення літака від плану польоту, який був переданий органу, який обслуговує повітряний рух. Але цього теж не було. Як ми памʼятаємо, на борту Ryanair нібито була вибухова речовина, але це не привід для супроводу. Перехоплювач міг знадобитися лише для того, щоб судно не стало знаряддям злочину, умовно кажучи, не впало на житловий квартал якогось міста.

"Якщо воно рухалося по міжнародній повітряній трасі, навряд чи взагалі є така необхідність", — уточнює Козлов. У цьому випадку літак треба посадити в найближчому аеропорту — не в Мінську, до якого близько 200 км, а у Вільнюсі, до якого всього 70 км. Тобто заради безпеки пасажирів інформацію про "бомбу" логічно було б передати у повітряний простір Литви. Але про безпеку в білоруських спецслужбах, які ініціювали операцію, навряд думали. Згідно з Чиказькою конвенцією, перехоплення повітряного судна відбувається за алгоритмом: перехоплювач підходить до літака ззаду зліва, заходить трохи вперед і нижче, після чого дає візуальний сигнал погойдуванням судна й аеронавігаційними вогнями.

"Пілот повинен підкорятися командам диспетчера, але остаточне рішення про посадку приймає командир. Розуміючи, що відбувається нестандартна ситуація, він, наприклад, може симулювати нездатність виконати вказівки", — додає Козлов. Але навряд у нього була така думка. Він порівняв небезпеки при опорі, врахував додаткову загрозу літаку і сів у Мінську. Крім того, присутність винищувача була невипадковою. Згідно із законом білоруські винищувачі мають право стріляти у разі невиконання команд диспетчера.

Практика порушення

Романа Протасевича і його дівчину, громадянку РФ, білоруські правоохоронці затримували в аеропорту. Через сім годин Boeing 737-800 вилетів до Вільнюса, недорахувавшись ще кількох пасажирів. Пізніше те, що відбулося в авіакомпанії назвали "викраденням, яке вчинила держава".

Вже незабаром міжнародні експерти і політики заговорили про можливі санкції на адресу Білорусі, на території якої було порушено міжнародне право, адже повідомлення про замінування виявилося неправдивим — бомбу так і не знайшли.

"Це акт проти безпеки цивільної авіації. Перехоплення — завжди небезпечне явище, тому що додатковий цикл зліт — посадка, відхилення від маршруту, політ по незапланованих коридорах і т.д. Якщо небезпека невиправдана, це злочин, який держава повинна розслідувати самостійно або видати винних іншій країні", — говорить Козлов. Очевидно, що Білорусь розслідувати нічого не буде, видавати когось — теж.

Зазначимо, що минулого року про організацію подібної операції з перехопленням літака, на борту якого перебувало два десятка представників приватної військової компанії Вагнера, говорили в Україні. Нині експерти пояснюють, що якби подібний випадок стався в небі над нашою країною, це теж вважалося б порушенням.

Безпека для українців

Після події громадянам України необхідно бути більш пильними — від рейсів над Білоруссю та сусідньою Росією краще утриматися. У день затримання Романа Протасевича глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також пролітав над Білоруссю. До посадки в літак він повідомив про це у соцмережах. Пізніше українські дипломати попросили його більше так не робити, адже на території окупованого Криму триває незаконний заочний процес — Чубаров знаходиться в РФ у розшуку, його можуть "засудити" на девʼять років колонії.

"Від Лукашенка можна очікувати провокацій. Він постійно говорить про загрози у сфері безпеки з боку України — то українці зброю везуть, то підтримують протести", — звертає увагу Павло Клімкін, ексміністр закордонних справ.

Тим часом ЄС і Великобританія закривають небо Євросоюзу для білоруських авіакомпаній, а їх лайнери уникатимуть повітряного простору Білорусі. Україна також призупиняє авіасполучення з Білоруссю. Літаки перенаправили через повітряний простір інших країн. Це подовжило маршрути, підвищило ціни на квитки, а білоруський дохід від обслуговування повітряного руху перейде Польщі, Литві, Україні. Однак цього, на думку Клімкіна, недостатньо. Він вважає, що необхідно заборонити весь транзит через Білорусь, який важливий не тільки для неї, а й Росії. А ще — ввести додаткові європейські та американські санкції проти Лукашенка.

"Зараз на кону репутація Заходу, якщо дозволити Лукашенку повітряне піратство, то наступного разу він буде вбивати на вулицях європейських міст — як Путін. Лукашенко тепер державний терорист. Статус-кво змінився", — упевнений Клімкін.

Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич каже, що українській владі складно робити якісь заяви щодо Білорусі. На одній шальці терезів — конфлікт у політичній сфері, на інший — економічне співробітництво. Зокрема, Україна закуповує в Білорусі електроенергію і нафтопродукти.

"Потрібно бути обережним, не варто вдаватися до якихось радикальних дій і завжди памʼятати, що у нас велика межа з Білоруссю", — вважає політолог Володимир Фесенко. Що може змінитися, то це місце проведення зустрічей з Донбасу. Поки ситуацію рятує "відеоконференція", але у майбутньому очна зустріч поставить питання, де її проводити. Схоже, що Мінськ для цього більше не підходить.