Нова Німеччина. Що зміниться для України після перемоги СДПН на виборах в Бундестаг

У неділю, 26 вересня, в Німеччині відбулися парламентські вибори, на яких обиралося 20-е скликання Бундестагу. Вибори проходили за змішаною системою: громадяни, що прийшли на дільниці, голосували як за партії, так і за кандидатів по своїх одномандатних округах.

За підсумками підрахунку 100% бюлетенів, голоси за партійні списки розподілилися наступним чином

• Соціал-демократична партія Німеччини, СДПН (лідер — Олаф Шольц) — 25,7%;
• Блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу, ХДС/ХСС (лідер — Армін Лашет) — 24,1%;
• Партія "Союз 90/Зелені" (лідер — Анналена Бербок) — 14,8%;
• Вільна демократична партія, ВДП (лідер — Крістіан Лінднер) — 11,5%;
• Партія "Альтернатива для Німеччини" (лідери — Аліса Вайдель і Тіно Хрупалла) — 10,3%;
• Партія "Ліві" (лідери — Жанін Вісслер і Дітмар Барч) — 4,9%.
• інші партії — 8,7%.

У виборчій комісії Німеччині вже повідомили, що до нового складу Бундестагу увійдуть 735 депутатів (за підсумками виборів 2017 року їх було 709).

Мандати в Бундестазі розподілилися між політсилами у такий спосіб

Жодна з політичних сил не набрала більше 50% голосів, тому тим, які пройшли в парламент, доведеться домовлятися про створення правлячої коаліції, яка і формуватиме новий федеральний уряд, зокрема — вирішить, хто стане наступником Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН. Варто зазначити, що Меркель, яка 16 років очолювала уряд Німеччини, не брала участі у виборчому процесі цього року.

Явка на виборах до Бундестагу у 2021 році склала 76,6%. Всього на них проголосувати мали право близько 60,4 млн громадян.

Вибори до Бундестагу: що зміниться для України

Політолог Володимир Фесенко в коментарі Фокусу ділиться думкою, що після минулих парламентських виборів у ФРН повістка Берліна щодо України суттєво не трансформується.

"У нюансах і деталях можуть бути зміни. І то після того, як з'явиться новий уряд, як будемо знати хто канцлер країни і хто міністр закордонних справ. Але вже з високою часткою ймовірності можна сказати, що весь порядок залишиться колишнім, нічого нового не з'явиться . Всі ті проблеми, які обговорювалися, залишаться на порядку. Донбас, "Північний потік — 2", двосторонні відносини, увага Німеччини до наших реформ", — міркує Фесенко.

Експерт припускає, що і в зовнішній політиці стосовно України змін чекати не варто.

"Тому що майбутній уряд буде коаліційним. Інших варіантів немає. Яка коаліція — це вже нюанси. Пощастить, якщо вона до кінця року буде сформована. Але, наприклад, якщо канцлер буде від ХДС/ХСС, то глава МЗС буде від СДПН. Буде рівновага. І політика буде спільною. Вони будуть все узгоджувати і стримувати один одного. І на поточний момент немає підстав для того, щоб вважати, що політика щодо України може змінитися, якщо канцлер буде від СДПН", — зазначає Фесенко.

У разі, якщо "Зелені" будуть приєднані до правлячої коаліції, міркує політолог, з боку Берліна до України можна очікувати більше уваги і симпатій. Однак і в такому випадку, запевняє експерт, кардинальних змін у німецькому порядку стосовно Києва не відбудеться.

"Німецька політика — це не українська. Вона не змінюється істотно після виборів. Є інституційні основи, є інституційна пам'ять. Що можна точно сказати — новому канцлерові знадобиться час на адаптацію, на формування власного впливу і авторитету. І, звичайно, вплив нового канцлера і на переговорний процес, і на зовнішню політику, і всередині ЄС буде меншим, ніж у Меркель. Не скажу, що це призведе до ослаблення впливу Німеччини, але всі нинішні процеси найближчим часом будуть трохи стагнувати", — вважає Фесенко.

Для України, зазначає політолог, важливо буде тримати у фокусі уваги питання угоди по ПП-2 між Німеччиною і США, згідно з якою Берлін, між іншим, зобов'язується підтримувати Україну в газовому питанні і домагатися продовження транзиту російського блакитного палива через територію нашої країни після 2024 року.

"Про це треба буде постійно нагадувати. Щоб ці зобов'язання були підтверджені новим урядом країни", — міркує Фесенко.

Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортнік в коментарі Фокусу також припускає, що після формування нового уряду позиція Берліна щодо України залишиться незмінною.

"ПП-2 буде завершений. По Донбасу Німеччина виступатиме з позиції Нормандської четвірки, Мінських угод. Але і педалювати особливо питання не буде. Надмірного тиску на Україну надавати теж не буде. По Криму Німеччина декларуватиме прихильність територіальної цілісності України, водночас — намагатися не ескалювати відносини з РФ. Розширення участі Німеччини в тій же Кримській платформі очікувати, напевно, не варто", — міркує Бортник.

Вибори в Бундестаг: що зміниться в міжнародному порядку Німеччини

Руслан Бортнік в коментарі Фокусу висловлює припущення, що результати минулих виборів до Бундестагу не вплинуть на зовнішньополітичний курс Берліна.

"Коаліція, швидше за все, буде сформована або з двох, або з трьох партій. Але в будь-якому випадку ключову роль в ній відіграють партії влади — ХДС/ХСС і СДПН. Тому курс зовнішньої політики, швидше за все, залишиться незмінним", — міркує Бортнік.

Експерт не виключає, що після формування нового уряду роль Німеччини почне посилюватися всередині ЄС.

"Це почалося вже при Меркель, і включення Балкан — маркер цього процесу. Можлива більша політика нейтралітету Німеччини щодо американо-російських або американо-китайських проблем. І трохи більший курс на політичну суверенізацію цієї країни. Але це не будуть кардинальні повороти, це будуть "підрулення" певною мірою", — ділиться Бортнік.

Вибори до Бундестагу: як зміняться відносини РФ і Німеччини

Володимир Фесенко в коментарі Фокусу припускає, що одним з потенційних ризиків для України після минулих виборів до Бундестагу є те, що у разі обрання канцлером представника СДПН Німеччина і Росія можуть почати зближення. Втім, за його словами, і в такому випадку кардинальних зрушень в німецькому порядку чекати не варто.

"Може буде деяке загравання в стосунках з Путіним. Але далі все залежатиме і від ситуації в самій Німеччині та деяких нюансів німецько-російських відносин. Наприклад, виникнуть нові конфліктні теми: когось отруять або підстрілять. Або кібератака буде нова. Це може ускладнити відносини між країнами. Плюс ситуація в самій РФ. ХДС/ХСС і СДПН будуть критично реагувати на ті чи інші посилення авторитарних тенденцій в Росії ", — міркує Фесенко.

Але в будь-якому випадку, вважає політолог, подвійність Німеччини стосовно РФ збережеться: з одного боку Берлін буде критикувати і стримувати Москву через санкції, з іншого боку — можна очікувати прагматичного економічного підходу і збереження достатньо великих обсягів торгівлі між країнами.

Руслан Бортнік же зазначає, що зближення між РФ і ФРН почалося ще при Меркель.

"Той же ПП-2 і нова європейська стратегія щодо Росії, спроба провести саміт ЄС-Росія. Всі ці речі продовжаться. Але, думаю, тут йдеться про прагматизацію відносин, про відмову від конфліктного позиціювання відносно РФ. Німеччина разом із західним світом відмовляються від ідеї змінити владу в Росії і через санкції, тиск змінити її позицію. Захід переходить до епохи прагматичної співпраці з РФ", — вважає Бортнік.

Втім, підкреслює експерт, це не означає, що Німеччина із Заходом знімуть санкції з Росії або "пробачать" попередні дії Кремля, зокрема — окупацію Криму.

"Це нові правила холодного світу, де прагматичні відносини будуть поставлені на чільне місце. А те, що складне — зокрема Україна, територіальні суперечки, конфлікти на Близькому Сході, Африка — це буде відкладатися в сторону для вирішення тих завдань, які сьогодні можна вирішити", — резюмує Бортнік.

Вибори в Німеччині 2021 року: блок Меркель ослаб, СДПН зміцнила позиції

Чотири роки тому, після парламентських виборів 2017 року до Бундестагу пройшли 6 політсил з наступними результатами:

• ХДС/ХСС — 32,9% за списками, 245 мандатів;
• СДПН — 20,5% за списками, 153 мандати;
• "Альтернатива для Німеччини" — 12,6% за списками, 94 мандати;
• ВДП — 10,8% за списками, 80 мандатів;
• "Ліві" — 9,2% за списками, 69 мандатів;
• "Зелені" — 8,9% за списками, 67 мандатів.

Правляча коаліція тоді була сформована Соціал-демократичною партією Німеччини і альянсом загальнонімецького Християнсько-демократичного союзу і баварського Християнсько-соціального союзу. У Федеральний уряд країни увійшли представники цих трьох партій.

На виборах 2021 року блок ХДС/ХСС продемонстрував найгірший у своїй історії результат — 24,1%. Раніше він ніколи не отримував менше 30% голосів виборців. Рекордний результат у блоку був у 1957 році — 50,2%. Примітно, що на виборах 2021 року ХСС на своїй вотчині — Баварії — набрав найгірший результат у своїй історії. За нього проголосували лише 31,7% виборців замість традиційних 50%-60%. ХДС ж програв вибори в окрузі Меркель, за яким її обирали в парламент з 1990 року, і в Північному Рейні-Вестфалії, де її лідер — Лашет — займає пост прем'єра.

СДПН у 2021 році повернула частину своїх позицій, отримавши 25,7% голосів. Для неї найгіршим результатом після Другої світової війни були вибори 2017 року. З 1957 по 2005 рік партія стабільно отримувала понад 31% голосів. Рекордним для СДПН був 1972 рік — тоді за них проголосували 45,8% виборців.

Партія "Союз 90/Зелені" на цих виборах отримала кращий результат у своїй історії — 14,8% голосів. Перед цим рекордним для неї був 2009 рік — тоді за неї проголосували 10,7%. У 2021 році партія "Зелені" вперше в своїй історії висунула кандидата в канцлери, Анналену Бербок.

"Альтернатива для Німеччини", яка набрала на цих виборах 10,3% голосів, втратила позицію третьої за величиною політсили в парламенті і пройшла туди лише п'ятою. Це другі вибори для партії, на яких вона отримала більше трьох "прямих мандатів" в Бундестазі.

Результат ВДП — 11,5% голосів — порівняно з минулими виборами змінився незначно. Рекордним для неї був 2009 рік — тоді вона отримала 14,6%. На виборах 2013 року же ВДП не зуміла подолати 5%-й бар'єр, вперше в своїй історії не потрапивши до парламенту.

Партія "Ліві" сильно ослабла порівняно з минулими виборами. Вона втратила 4,3 процентних пункти і не зуміла подолати прохідний бар'єр. Втім, завдяки мандатах у виборчих округах її представники все ж опиняться в парламенті. Примітно, що для партії "Ліві" ці вибори — четверті вибори до Бундестагу в її історії. З рекордним для неї результатом — 11,9% — вона пройшла до федерального парламенту в 2009 році.

Вибори в Німеччині: що пишуть західні ЗМІ

Politico: "Можуть бути сформовані три потенційні коаліції, які будуть мати більшість в парламенті: коаліція "світлофора", яка складається з СДПН, "Зелених" і ВДП, "ямайська" коаліція, яка складається з ХДС/ХСС, "Зелених" і ВДП, і велика коаліція, що складається з СПДН і ХДС/ХСС. Але повторення великої коаліції під керівництвом СДПН вважається вкрай малоймовірним, оскільки обидві політсили заявили, що цього разу не хочуть ділитися своєю владою один з одним".

Financial Times: "Перемога СДПН є одним з найбільш видатних поворотних подій у недавній політичній історії Німеччини. Зараз багато залежить від того, з ким дрібніші партії — "Зелені" і ВДП — захочуть об'єднатися".

Wahington Post: "Результати виборів визначать майбутнє політики не тільки в Берліні, а й у всій Європі. Але оскільки ніхто не наблизився впритул до правлячої більшості, обидва провідні кандидати вказали на довгі переговори, заявивши, що вони сподіваються укласти коаліційну угоду до Різдва".

France24: "Для країни, яка звикла до політичної стабільності після 16 років стійкого лідерства Меркель, найближчі тижні і місяці обіцяють бути нелегкими. Західні союзники уважно спостерігають, розуміючи, що заклопотаність всередині країни може послабити роль Німеччини на міжнародній арені і створити вакуум лідерства в Європі" .

The Guardian: "Кандидат від СДПН 1993 року народження перемагає в окрузі, на якому перемагала Меркель з 1990 року. Це сигналізує про зміну поколінь під час голосування в Німеччині".

Spiegel: "У новому Бундестазі буде 735 членів — більше, ніж будь-коли раніше. Частка жінок збільшиться з 31% до майже 35%. А середній вік парламентарів складе 47,5 років — нижче, ніж за останні десятиліття".